.методичка реферат історія фото

Міністерство освіти і науки України

Київський Національний університет технологій та дизайну

Коледж

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО НАПИСАННЯ І ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТІВ З ІСТОРІЇ ФОТОМИСТЕЦТВА

призначені для студентів Коледжу КНУТД

денної та заочної форми навчання,

спеціальність «Художнє фотографування»

Київ - 2016

Написання рефератів є першою самостійною роботою студентів спеціальності «Художнє фотографування». Від того, як студенти навчаться проводити дослідження за обраною темою та оформляти його результати, залежатиме якість їхньої майбутньої професійної діяльності. Саме тому з метою удосконалення методичного забезпечення повноцінної навчальної роботи студентів було укладено цей посібник, покликаний допомогти тим, хто пише реферати з дисципліни “Історія фотомистецтва” - невід’ємної і важливої складової процесу підготовки фахівців в області фотографії.

Методичні вказівки до написання рефератів з історії фотомистецтва призначені для студентів Коледжу КНУТД.

1.РЕФЕРАТ

Реферат є видом самостійної роботи студента з дисципліни «Історія фотомистецтва». Це індивідуальна дослідницька робота у формі доповіді, написаної на основі критичного огляду літературних та інших джерел. Для його підготовки використовують невелику кількість джерел. У рефераті оглядово розглядають певну проблему. Він містить точний виклад основної інформації без перероблень цитат із першоджерел і суб'єктивних оцінок.

Автор реферату подає у ньому думки науковців і фахівців з приводу означеної проблеми: періоду в розвитку фотомистецтва, виду чи жанру фотографії, винаходів в області фотографії.

Однак у роботі потрібно висвітлити не тільки найголовніше з обраної теми, а й дати власну оцінку та зробити висновки. Реферат повинен містити творче або критичне осмислення реферованих джерел. Цей вид роботи дає змогу виявити творчий та науковий потенціал студента. У процесі підготовки реферату студент розвиває навички самостійного вивчення й узагальнення літератури з фаху з будь- якого вузького питання, виявляє нові й невирішені проблеми.

Обсяг основного тексту реферату - 10-12 сторінок комп’ютерного набору.

Структура реферату

Реферат має чітку структуру, кожен з елементів якої подається у сталому порядку та є обов ’язковим. Реферат складається з таких частин:

титульний аркуш;

зміст (план);

вступ;

основна частина;

висновки;

список використаних джерел (перелік посилань);

додатки (за необхідності).

1.2 Вимоги до змісту структурних частин реферату

Титульний аркуш є першою сторінкою реферату, який містить назву навчального закладу, де виконана робота; назву реферату; назву спеціальності, назву міста, у якому виконано реферат, та рік виконання. На титульному аркуші номер сторінки не проставляють. Зразок оформлення титульної сторінки реферату подано у додатку А.

Зміст реферату подають безпосередньо після титульного аркуша, починаючи з нової сторінки. Саме зі змісту - з цифри “2” - починають нумерувати сторінки реферату. До змісту входять структурні елементи в такому порядку: вступ; послідовно вказані назви всіх розділів, підрозділів, висновки; список використаних джерел (Додаток Б).

У вступі автор обґрунтовує актуальність теми (вказує причини вибору саме цієї теми, а не іншої, відповідає на питання, у чому полягає важливість та необхідність вивчення обраної проблематики), розкриває мету чи основне завдання реферату. Вступ необхідно починати з нової сторінки. Рекомендований обсяг вступу - до 1-ї сторінки.

Основну частину реферату (якщо дозволяє тема та обсяг реферату) зазвичай поділяють на підрозділи. В основній частині реферату автор послідовно, чітко й у логічній послідовності розкриває проблематику обраної теми. Основну частину реферату починають писати з нової сторінки. А от підрозділи в рефераті зазвичай не починають з нової сторінки.

У висновках автор робить узагальнення стосовно того матеріалу, який було залучено до джерел реферату, коротко розкриває власне бачення проаналізованої в роботі проблеми, окреслює перспективи у вивченні теми чи вказує на суперечності або неоднозначності у трактуванні явища, розглянутого у рефераті. Висновок необхідно починати з нової сторінки. Рекомендований обсяг висновку - до 1-ї сторінки. Висновки повинні бути стислими і ґрунтовними.

У списку використаних джерел необхідно в алфавітному порядку подати точні назви усіх підручників, посібників, статей, словників та ін., які були використані у процесі підготовки реферату.

Додатки в рефераті оформлюють за необхідності. Сторінки з додатками нумерують, але у загальний обсяг реферату їх не враховують.

1.3 Етапи написання реферату

Як правило, написання реферату складається з кількох етапів.

Перший етап передбачає визначення та обґрунтування теми, з’ясування мети дослідження. Найчастіше тему реферату в конкретному формулюванні визначає викладач. Мета дослідження - усвідомлений образ очікуваного результату, на досягнення якого спрямована діяльність дослідника.

Другий етап передбачає визначення джерел, які будуть залучені у процес написання реферату, а також складання плану реферату.

Третій етап спрямований на ґрунтовний аналіз джерел та написання на їх основі тексту реферату.

Четвертий етап передбачає формулювання висновків з обраної теми за результатами вивчення реферованих джерел.

П’ятий етап - оформлення тексту реферату і підготовка до захисту (виголошення доповіді з обраної теми на занятті).

2 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТУ РЕФЕРАТІВ

Назва роботи повинна бути по можливості короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішуваної проблеми, вказувати на мету дослідження.

Реферат виконують державною мовою.

При написанні роботи обов’язково посилатися на авторів і літературу, з якої запозичено матеріали або окремі результати. Використання в роботі запозиченого матеріалу без посилання на автора не допускається.

У роботі необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати дослідження, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Обсяг основного тексту (тобто обсяг всієї роботи без списку використаних джерел і додатків) реферату становить 10-12 сторінок.

2.1 Правила комп’ютерного набору тексту

Реферат друкують за допомогою комп’ютерного набору на білому папері формату А4 (210х297 мм). Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка - чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою. Перенесення слів у тексті не допускається. Текст з лексичними та орфографічними помилками є неприпустимим.

Текст роботи необхідно друкувати з одного боку аркуша, залишаючи поля таких розмірів: ліве - 30 мм, праве - 10 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 20 мм.

Основні вимоги до комп’ютерного набору тексту реферату роботи:

текстовий редактор - WORD;

гарнітура шрифту - Times New Roman, вирівнювання - по ширині;

кегель шрифту (розмір) - 14;

кількість символів у рядку - не менше 60;

абзац - 1,2-1,27 см;

міжрядковий інтервал – полуторний 1,5;

кількість рядків на сторінці - до 30;

назви структурних частин роботи: “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ”

друкують великими літерами симетрично до тексту (шрифт - 16 жирний), вирівнюючи по центру;

усі названі структурні частини роботи слід починати з нової сторінки;

новий підрозділ друкується з тієї ж сторінки, на якій закінчився

попередній, відступ між підрозділами - два полуторних інтервали;

заголовки підрозділів друкують маленькими літерами, крім першої

- великої, забзацного відступу, шрифт - 14 жирний. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Відстань між заголовком розділу та заголовком підрозділу - два полуторних інтервали;

використовувані в роботі списки повинні бути виконані в одному стилі по всьому тексту (наприклад, всі списки з нумерацією “1), 2) ...” або всі списки з маркуванням “-”);

в роботі дозволяється виділяти важливий текст таким чином: напівжирний, курсив, напівжирний курсив або підкреслений - але виділення по всьому тексту повинні бути виконані в одному стилі. Не допускається виділяти частину тексту за допомогою інших шрифтів, крім Times New Roman, іншого розміру, крім 14, іншого інтервалу тощо;

використовувані в роботі лапки повинні бути одного стилю: “” або «», або "", або ,,”. Аналогічною є вимога і до стилю апострофів: ’ або ‘ або ' - однаково по всьому тексту;

зазначаючи в тексті роботи прізвища та ініціали дослідників, необхідно дотримуватись одного стилю: Грицай М. С., Федченко П. М. або М. С. Грицай, П. М. Федченко, або М. Грицай, П. Федченко. Між прізвищем та ініціалами (слідкуючи, щоб вони лишились в одному рядку) необхідно використовувати нерозривний пробіл (стандартне сполучення клавіш “Shift - Ctrl - Пробіл”);

не допускається розташування заголовку підрозділу внизу сторінки, якщо під ним не вміщується щонайменше два рядки - у такому разі назву підрозділу разом із тестом переносять на наступну сторінку;

не можна починати абзац внизу сторінки, якщо на ній поміститься тільки один рядок з нього - в такому разі слід переносити весь абзац на наступну сторінку. Аналогічно не можна переносити один рядок з абзацу на наступну сторінку.

Нумерація

Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами без знаку № у правому верхньому куті. Крапка після номеру сторінки не ставиться. Нумерують всі аркуші, у тому числі додатки. На титульній сторінці номер не ставлять. Нумерацію починають з другої сторінки (на якій вміщено зміст) з цифри “2”.

Зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкових номерів. У тексті роботи номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу не повинна стояти крапка, наприклад: 2.3 - третій підрозділ другого розділу. Потім у тому ж рядку друкують заголовок підрозділу.

2.3 Оформлення таблиць

Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, що розміщені в додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті розміщують слово “Таблиця із зазначенням її номера, наприклад: Таблиця 3 без крапки. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують по центру сторінки симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишуть: “Продовження табл. 3”.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті. У тексті повинна бути вказівка на таблицю, наприклад: “основні події життя і творчості фотомайстра наведено в таблиці 3”. Таблицю розміщують таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

2.4 Цитування та посилання на використані джерела

При написанні реферату студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати досліджень, на ідеях та висновках яких відбувалось написання роботи. Такі посилання дають змогу відшукати використане у роботі джерело і перевірити достовірність цитування.

Посилання на літературу в тексті подають за таким зразком: [5, с. 87], де 5 - номер джерела за списком літератури, 87 - сторінка.

2.5 Оформлення списку використаних джерел

Відомості про джерела і літературу, які включені до списку, необхідно подавати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням прізвищ авторів, назви праці, міста і року видання, видавництва і кількості сторінок. Список складають в алфавітному порядку. Зразки і приклад оформлення бібліографічного опису подано в додатку.

2.6 Оформлення додатків

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках після списку використаних джерел. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: “Додаток А”, “Додаток Б” і т. д.

Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першою великою. Справа над заголовком малими літерами з першої великої друкується “Додаток” і велика літера, що позначає додаток. Сторінки з додатками нумерують, але їх не враховують до загального обсягу роботи, наприклад, робота може містити 12 сторінок основного тексту і 3 сторінки додатків, але обсяг реферату буде буде 12 сторінок, а не 15.

3 ПОРЯДОК ЗАХИСТУ РЕФЕРАТУ

Кожен студент, автор реферату, виголошує доповідь за основними результатами дослідження. Під час доповіді студент називає тему реферату, розкриває її актуальність, вказує мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, дає загальну характеристику роботи (структура роботи), стисло викладає основний зміст реферату.

Виступ завершується формулюванням висновків. Обсяг тексту доповіді має відповідати 3-5 хвилинам виступу. Після доповіді присутні можуть задати питання з теми реферату доповідачеві. Відповіді студента мають бути конкретними, аргументованими і короткими. Після відповідей студента на запитання викладач оголошує оцінку за виконаний реферат.

4 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕФЕРАТІВ

У процесі виконання реферату студент повинен виявити:

знання історії фотомистецтва, історію розвитку жанрів фотографії, творчість видатних фотомайстрів і класиків фотографії;

вміння добирати, систематизувати та обробляти інформацію відповідно до мети та завдань реферату;

вміння робити обґрунтовані висновки;

вміння визначати і пояснювати причинно-наслідкові зв’язки процесів та явищ в області фотографії обраного періоду.

Реферат оцінює викладач за 5 бальною шкалою: 5(відмінно), 4(добре), 3(задовільно), 2(незадовільно).

При визначенні оцінки враховують низку важливих показників, а саме:

структура і логіка побудови змісту роботи;

наявність огляду наукових джерел;

правильність і повнота виконання поставлених завдань;

дотримання чинних вимог до оформлення роботи;

змістовність доповіді студента про основні результати дослідження;

правильність та чіткість відповідей на запитання присутніх на захисті реферату.

Додаток А

Зразок оформлення титульної сторінки реферату

Міністерство освіти і науки України

Київський Національний університет технологій та дизайну

Коледж

Роль удосконалення фотоапаратури

для отримання знімків

з рухомими об’єктами

Реферат

з історії фотомистецтва студента(ки) групи Ф-9-8

Савчук Марини Сергіївни

Київ - 2017

Додаток Б

Зразок оформлення

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Арнхейм Р. Что такое фотография// Диалог - США, 1977, № 1, с. 51, 54.

Беньямин В. Краткая история фотографии // Фотография-78, Прага, № 1, с. 68.

Даниэль С. М. Искусство видеть: О творческих способностях восприятия, о языке линий и красок и о воспитании зрителя. Л.: Искусство, 1990, 223 с.

Демин В. Язык фотоискусства// СФ, 1980, № 4, 5.

Дыко Л.П. «Основы композиции в фотографии». М.: Высшая школа, 1989.

Дыко Л.П. «Беседы о фотомастерстве». М.: Высшая школа, 1967.

Килпатрик Д., Свет и освещение., М., Мир,1988.

Курский Л.Д., Фельдман Я.Д. "Иллюстрированное пособие по обучению фотосъемке": Практ. Пособие. - М.: Высшая Шк., 1991.

Морозов С.А. Творческая фотография. Фотоальбом. М.: Планета, 1986, 416 с.

Справочник фотографа / А. Б. Меледин, Ю. И. Журба, В. Г. Анцев и др., Москва. Издательство "Высшая школа", 1989г.

Панфилов Н.Д. Введение в художественную фотографию, М, Искусство, 1977.

Хокинс Э., Эйвон Д. «Фотография.Техника и искусство». М.: Мир, 1986, 280 стр.,иллюстрации

Фрост Ли «Современная фотография», «Арт – родник», Москва, 2003 г.

http://www.kinoword.ru/pages/neskolko-sovetov-po-semke-pejzazhej/?start=2

Добавить комментарий