l 1-2

ТЕМА 1

ТЕОРЕТИЧНІ Й ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Тести для поточного контролю знань студентів

(Під час відпрацювання тестів на кожне запитання передбачено одну правильну відповідь)

1. Фінансовий менеджмент – це:

стратегія управління підприємством;

ефективне управління фінансовою діяльністю підприємства;

процес управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів господарського суб’єкта та оптимізації обороту його грошових коштів;

система принципів, методів розробки та реалізації управлінських рішень щодо формування, розподілу і використання фінансових ресурсів підприємства;

2. Головна мета фінансового менеджменту:

забезпечення максимізації добробуту власників підприємства в поточному та перспективному періодах;

управління рухом фінансових ресурсів і фінансових відносин;

досягнення стратегічних цілей підприємства;

забезпечення стабільного розвитку підприємства.

3. Під фінансовою стратегією підприємства розуміється:

формування системи довгострокових цілей фінансової діяльності і вибір найефективніших шляхів її досягнення;

реалізація стратегічних альтернатив управління фінансами;

напрям розвитку підприємства;

політика управління фінансовими ресурсами.

4. Тактика фінансового менеджменту полягає:

у формуванні короткострокових цілей фінансової діяльності, узгоджених з загальною фінансовою стратегією підприємства;

в формуванні системи довгострокових цілей фінансової діяльності і вибір найефективніших шляхів її досягнення;

в здійсненні комплексного оперативного управління оборотними активами і короткостроковими зобов’язаннями;

у розробці цілей та завдань розвитку підприємства у майбутньому.

5. Матеріальна основа фінансового менеджменту – це -:

фінансові ресурси;

фінансові потреби;

фінансова діяльність підприємства;

реальний грошовий обіг.

6. Фінансовий менеджмент спрямований на управління…

фінансовими ресурсами;

фінансовими відносинами;

фінансовими ресурсами і відносинами;

усіма ресурсами підприємства.

7. Механізм фінансового менеджменту - це:

1) система принципів, засобів та форм організації грошових відносин підприємства;

2) сукупність основних елементів впливу на процес розробки й реалізації управлінських рішень у сфері фінансової діяльності підприємства;

3) система забезпечення найбільш ефективного використання сформованого обсягу фінансових ресурсів у розрізі основних напрямків діяльності підприємства;

4) сукупність елементів фінансового управління підприємством.

8. Що належить до фінансових важелів:

дисконт;

фінансові санкції;

прогнозування;

позички.

9. До фінансових інструментів не належать:

1) акції;

2) дивіденди;

3) страховий поліс;

4) інвестиційні сертифікати.

10. Об’єктом управління у фінансовому менеджменті є …

персонал;

фінансові ресурси;

впровадження нових технологій;

організація збуту продукції.

11. До методів фінансового менеджменту не відносять:

прогнозування;

регламентування;

аналіз;

нормування.

12. До функцій фінансового менеджменту як спеціальної сфери управління підприємством відносять:

контроль за реалізацією управлінських рішень у сфері фінансової діяльності;

аналіз грошових потоків;

мінімізацію фінансових ризиків;

управління інвестиціями.

13. Фінансова політика є:

основою для розробки фінансової стратегії;

складовою облікової політики підприємства;

діяльність в сфері управління підприємством;

сукупність правил, методів, прийомів розробки та реалізації управлінських рішень.

14. Фінансова політика охоплює складові:

податкову політику;

кредитну політику;

облікову політику;

усі відповіді вірні.

15. Особливостями фінансової політики є:

1) багаторівнева структура;

2) реалізованість;

3) внутрішня синхронізація;

4) результативність.

16. Відповідальність за дотримання фінансової політики на великому підприємстві несуть:

головний бухгалтер;

заступник директора;

фінансовий директор;

начальник відділу ревізії.

17. Фінансове управлінське завдання охоплює:

формування організаційної структури фінансової служби;

використання фінансових ресурсів;

вибір джерел фінансування активів;

визначення цілей фінансової діяльності підприємства у майбутньому.

18. До основних завдань фінансового менеджменту відносять:

забезпечення постійної рівноваги підприємства у процесі його розвитку;

аналіз факторів зовнішнього та внутрішнього фінансового середовища;

забезпечення мінімізації інвестиційного ризику;

всебічну оцінку ймовірності настання ризикових подій.

19. Розробка фінансової стратегії підприємства починається з:

формування стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства;

розробки фінансової політики;

визначення загального періоду формування фінансової стратегії;

дослідження факторів зовнішнього фінансового середовища.

20. Система стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства повинна забезпечувати:

формування достатнього обсягу власних фінансових ресурсів;

оптимізацію структури активів і капіталу;

прийнятний рівень фінансових ризиків;

усі відповіді вірні.

21. До тактичних завдань фінансового менеджменту відносять:

1) моделювання параметрів подальшого розвитку підприємства;

2) забезпечення ефективності використання наявних грошових коштів;

3) розробку фінансової політики;

4) забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його стратегічного розвитку.

Термінологічний диктант

(Під час виконання термінологічного диктанту для кожного з наведених положень, позначених цифрами, необхідно знайти відповідний термін чи поняття)

Фінансовий менеджмент

Головна мета фінансового менеджменту

Фінансова стратегія підприємства

Тактика фінансового менеджменту

характеризується середнім рівнем деталізації рішень і залежить від поточних можливостей підприємства.

формування системи довгострокових цілей фінансової діяльності і вибір найефективніших шляхів їх досягнення.

система принципів, методів розробки, обгрунтування та прийняття управлінських рішень щодо формування, розподілу і використання фінансових ресурсів суб’єкта господарювання та оптимізації обороту його грошових коштів.

забезпечення стійкого економічного зростання підприємства.

Доповніть відповідь: «Структура фінансового механізму складається з…»:

…;

…;

…;

…;

….

Наведіть визначення:

фінансова політика - це ...

фінансовий механізм - це система ...

фінансові важелі представлені...

система регулювання фінансової діяльності включає...

до функцій фінансового менеджменту як спеціальної сфери управління підприємством належать ...

ПРАВИЛЬНО/НЕПРАВИЛЬНО

(Під час виконання завдання необхідно визначити правильні твердження (+) або неправильні (-))

Фінансовий менеджмент використовує лише інформацію про внутрішній фінансовий стан підприємства.

Управління потоками фінансових ресурсів, виражених у грошових одиницях, є основним завданням фінансового менеджменту.

Фінансовий менеджмент не займається питаннями формування “портфеля” цінних паперів.

Фінансовий менеджмент є процес управління рухом фінансових ресурсів.

Об’єктом фінансового управління є фінанси підприємства та його фінансова діяльність.

Управління внутрішньовиробничим обліком і контролем є єдиною функцією фінансового менеджменту.

Фінансову політику розглядають як форму реалізації фінансової стратегії підприємства.

Фінансовий менеджмент набуває практичного втілення завдяки фінансовій політиці підприємства.

Дивідендна політика повинна призвести до рівноваги інтересів не лише власників, а менеджерів та інвесторів.

Відділ фінансового планування зобов'язаний аналізувати й оцінювати фінансовий стан підприємства, виконання планових завдань по прибутку, обсягам виробництва та реалізації, підтримувати ліквідність та рентабельність підприємства.

ТЕМА 2

СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Тести для поточного контролю знань студентів

(Під час відпрацювання тестів на кожне запитання передбачено одну правильну відповідь)

1. Елементами системи забезпечення фінансового менеджменту є:

організаційне забезпечення;

інформаційне забезпечення;

аналітично-контрольне забезпечення;

усі відповіді вірні.

2. Організаційне забезпечення фінансового менеджменту передбачає:

1) розробку інформативних показників;

2) вибір методів фінансового аналізу;

3) побудову фінансових служб та організація праці персоналу з фінансів;

4) розробку системи кількісних стандартів контролю.

3. Для великих підприємств характерний наступний тип структури організації фінансової служби:

1) лінійна структура;

2) лінійно-штабна структура;

3) комбінована структура.

4. Діяльність керівника фінансової служби регулюється:

1) посадовою інструкцією;

2) положенням про фінансову політику підприємства;

3) Положенням про підприємство;

4) Положенням про фінансову службу.

5. До обов’язків керівника фінансової служби відносять:

1) організацію роботи персоналу підрозділу;

2) контроль за раціональним використанням фінансових ресурсів;

3) реалізацію фінансової політики підприємства;

4) усе перелічене вище.

6. Структурний підрозділ, що здійснює контроль за різними напрямами фінансової діяльності – це:

1) центр управління;

2) центр відповідальності;

3) центр доходу;

4) фінансова служба.

7. Обов'язки фінансового персоналу підприємства є наступними:

прогнозування і фінансове планування;

аналіз фінансової діяльності ;

фінансовий контроль за використанням ресурсів, джерел їх фінансування тощо;

усі відповіді вірні.

8. Система інформаційного забезпечення фінансового менеджменту – це:

1) сукупність інформаційних показників для фінансового аналізу, планування та контролю;

2) функціональний комплекс, що забезпечує процес безперервного цілеспрямованого підбору відповідних інформативних показників для аналізу, планування й підготовки ефективних управлінських рішень щодо фінансової діяльності підприємства;

3) безперервний цілеспрямований відбір відповідних інформаційних показників для аналізу, планування й підготовки ефективних управлінських рішень щодо фінансової діяльності підприємства;

4) сукупність потоків фінансової інформації.

9. До внутрішніх користувачів інформації про діяльність підприємства відносять:

управлінський персонал підприємства;

інвесторів підприємства;

кредиторів підприємства;

аудиторську фірму.

10. До зовнішніх користувачів інформації про діяльність підприємства відносять:

інвесторів підприємства;

кредиторів підприємства;

податкові органи, аудиторські фірми.

всі відповіді вірні.

11. Показники, що характеризують загальний економічний розвиток країни:

індекс інфляції;

обсяги операцій з купівлі валюти;

кредитна ставка банків;

види акцій.

12. Показники, що характеризують кон’юнктуру фінансового ринку:

показники кон’юнктури ринку фондових інструментів, показники кон’юнктури ринку грошових інструментів;

показники динаміки грошових доходів населення;

данні банків, страхових компаній,

дані постачальників продукції, покупців продукції, конкурентів.

13. До показників інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, що формується із внутрішніх джерел, не відносять:

1) показники первинного обліку;

2) планові показники;

3) показники за окремими видами діяльності;

4) нормативно-регулюючі показники.

14. Показники фінансової звітності охоплюють:

1) показники Балансу (Звіту про фінансовий стан);

2) показники Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід);

3) показники Звіту про рух грошових коштів;

4) усе перелічене вище.

15. Показники управлінського обліку підприємства формуються за наступними блоками:

1) види діяльності, види продукції, центри відповідальності;

2) сфери фінансової діяльності, регіони діяльності, сегменти діяльності, центри відповідальності;

3) сфери діяльності, центри відповідальності, види продукції;

4) види діяльності, центри відповідальності, сегменти діяльності, сфери фінансової діяльності.

16. Дослідження динаміки показників звітного періоду у співставленні з показниками попереднього періоду – це:

1) горизонтальний аналіз;

2) вертикальний аналіз;

3) порівняльний аналіз;

4) інтегральний аналіз.

17. Оцінювання рівня платоспроможності підприємства досягається в процесі здійснення:

1) горизонтального аналізу;

2) вертикального аналізу;

3) порівняльного аналізу;

4) аналізу фінансових коефіцієнтів.

18. Дослідження слабких та сильних сторін фінансової діяльності здійснюється за допомогою:

1) R-аналізу;

2) SWOT-аналізу;

3) порівняльного аналізу;

4) функціонального аналізу.

19. Вивчення умов здійснення фінансової діяльності по підприємству здійснюється в процесі:

1) попереднього аналізу;

2) ретроспективного аналізу;

3) оперативного аналізу;

4) поточного аналізу.

20. Розробка фінансових планів з окремих аспектів фінансової діяльності підприємства на один рік відбувається в процесі:

1) перспективного планування;

2) поточного планування;

3) оперативного планування;

4) короткострокового планування.

21. Розробка платіжних календарів з метою реалізації фінансового планування відповідає системі планування:

1) поточне;

2) стратегічне;

3) оперативне;

4) фінансове.

22. До основних видів поточних фінансових планів не відносять:

1) план доходів і витрат;

2) план по прибутку;

3) план надходження і витрачання грошових коштів;

4) балансовий план.

23. Внутрішній фінансовий контроль являє собою:

контролююча система, яка забезпечує концентрацію контрольних дій за основними напрямами фінансової діяльності підприємства, своєчасне виявлення відхилень фактичних показників від нормативних (планових) і визначення чинників, що зумовили ці відхилення, прийняття управлінських рішень щодо нормалізації процесу управління фінансами підприємства;

використання показників, що походять із зовнішніх і внутрішніх джерел, які дозволяють створити на підприємстві цілеспрямовану систему інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, орієнтовану як на прийняття стратегічних фінансових рішень, так і на ефективне поточне управління фінансовою діяльністю підприємства;

організований самим підприємством процес перевірки виконання і забезпечення реалізації управлінських рішень у сфері управління фінансами підприємства з метою досягнення стратегічних цілей і попередження кризових ситуацій, які можуть призвести до банкрутства;

4) систему управління керівними діями.

24. На стадії формування фінансових планів здійснюється внутрішній контроль:

1) поточний;

2) оперативний;

3) попередній;

4) наступний.

25. В ході розгляду фінансової звітності та управлінських звітів здійснюється внутрішній контроль:

1) поточний;

2) оперативний;

3) попередній;

4) наступний.

26. Фінансовий контролінг - це:

1) організований самим підприємством процес перевірки виконання і забезпечення реалізації управлінських рішень у сфері управління фінансами підприємства з метою досягнення стратегічних цілей і попередження кризових ситуацій, які можуть призвести до банкрутства;

2) цілеспрямована система інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, орієнтована як на прийняття стратегічних фінансових рішень, так і на ефективне поточне управління фінансовою діяльністю підприємства;

3) контролююча система, яка забезпечує концентрацію контрольних дій за основними напрямами фінансової діяльності підприємства;

4) керована система щодо прийняття управлінських рішень з нормалізації процесу управління фінансами підприємства.

27. Об’єктом фінансового контролінгу є:

1) фінансова діяльність підприємства;

2) управлінські рішення щодо фінансової діяльності;

3) фінансова стратегія;

4) фінансовий стан підприємства.

28. Реалізація бюджетів є контролінг:

1) стратегічний;

2) поточний;

3) оперативний;

4) перспективний.

29. Контрольним періодом для поточного контролінгу є:

1) місяць, квартал, рік;

2) декада, місяць, квартал;

3) місяць, квартал;

4) квартал, рік.

30. Система фінансового моніторингу включає:

1) систему спостереження за фінансовою діяльністю підприємства;

2) механізм постійного спостереження за найважливішими показниками фінансової діяльності;

3) постійне спостереження, визначення розміру відхилень фактичних результатів від передбачуваних, виявлення причин цих відхилень;

4) постійне спостереження, визначення розміру відхилень фактичних результатів від передбачуваних, виявлення причин цих відхилень та розробка контрольних заходів.

Термінологічний диктант

(Під час виконання термінологічного диктанту для кожного з наведених положень, позначених цифрами, необхідно знайти відповідний термін чи поняття)

Система організаційного забезпечення фінансового менеджменту

Фінансова служба підприємства

Фінансовий аналіз

Фінансове планування

Внутрішній фінансовий контроль

Фінансовий контролінг

контролююча система, яка забезпечує концентрацію контрольних дій за основними напрямами фінансової діяльності підприємства, своєчасне виявлення відхилень фактичних показників від нормативних (планових) і визначення чинників, що зумовили ці відхилення, прийняття управлінських рішень щодо нормалізації процесу управління фінансами підприємства.

процес розробки системи фінансових планів і планових показників забезпечення підприємства необхідними фінансовими ресурсами з метою йог розвитку та підвищення ефективності фінансової діяльності .

самостійний структурний підрозділ, який виконує визначені функції в системі фінансового управління підприємством.

цілеспрямована діяльність по ідентифікації, оцінці фінансової діяльності з метою пошуку резервів поліпшення (належної підтримки) фінансового стану підприємства.

сукупність структурних підрозділів та служб підприємства, які забезпечують розробку та прийняття управлінських рішень у сфері фінансової діяльності.

організований самим підприємством процес перевірки виконання і забезпечення реалізації управлінських рішень у сфері управління фінансами підприємства з метою досягнення стратегічних цілей і попередження кризових ситуацій, які можуть призвести до банкрутства

Назвіть центри відповідальності стосовно різних аспектів фінансового менеджменту:

1)…;

2)…;

3)…;

4)….

Вкажіть фактори, що впливають на організаційну структуру управління фінансами:

1)…;

2)…;

3)…;

4)…;

5)… .

З яких п'яти блоків складається інформаційне забезпечення процесу управління фінансами?

1)…;

2)…;

3)…;

4)…;

5)… .

Система показників інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, що формується із внутрішніх джерел, передбачає наступні групи:

1)…;

2)…;

3)….

В залежності від методів фінансового аналізу розрізняють такі його основні системи:

1)…;

2)…;

3)…;

4)…;

5)….

В процесі прогнозування основних показників довгострокового фінансового плану використовуються наступні методи:

1)…;

2)…;

3)…;

4)…;

5)….

Бюджети класифікуються в процесі оперативного фінансового планування за такими ознаками:

1)…;

2)…;

3)…;

4)….

Основними функціями фінансового контролінгу є:

1)…;

2)…;

3)…;

4)…;

5)….

ПРАВИЛЬНО/НЕПРАВИЛЬНО

(Під час виконання завдання необхідно визначити правильні твердження (+) або неправильні (-))

Організаційне забезпечення фінансового менеджменту передбачає регламентацію роботи фінансових підрозділів.

Функціональна побудова центрів управління грунтується на виділенні різних рівнів управління

Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту є основою для прийнятих управлінських рішень.

Управлінський облік є джерелом інформаційного забезпечення фінансового менеджменту.

Фінансові звіти є джерелом інформаційного забезпечення фінансового менеджменту.

Статистичний облік не є джерелом інформації для фінансового менеджменту.

Оперативний облік як джерело інформації для фінансового менеджменту передбачає планування, аналіз і контроль витрат і доходів.

Нормативно-планові показники включають систему внутрішніх нормативів та планових показників розвитку підприємства.

Перспективне фінансове планування базується на методах техніко-економічних розрахунків.

Метою балансового плану є визначення необхідного приросту окремих видів активів, формування оптимальної структури капіталу.

Принципом побудови системи фінансового контролінгу є орієнтованість на якісні показники.

Об’єктом внутрішнього фінансового контролю є фінансово-господарська діяльність підприємства.

Внутрішній фінансовий контроль на підприємстві здійснюється відділом внутрішнього аудиту.

Метою внутрішнього фінансового контролю є досягання стратегічних цілей підприємством.

по педиатрии

показатель

формула расчета или разовая доза

новорожден

1 месяц

6 месяцев

1 год

3 года

5 лет

10 лет

14 лет и взрослые

вес

Указаны округленные и приближенные к средневозрастным значения для удобства расчетов.

3.5 кг

4 кг

7.5 кг

10 кг

15 кг

20 кг

30 кг

от 35 кг

АД

80/50

85/55

85/55

90/60

95/65

100/60

105/65

от 110/70

пульс

130

140

130

120

110

100

90

80

ЧД

40-60

40

35

30

25

20

18

16

физ. потребность в воде час/сутки

По 4мл/кг массы тела на первые 10кг + 2мл/кг на вторые 10 кг +1 мл/кг на последующие. (вес 27кг. ФП= 4*10+2*10+1*7=67мл/ч)

По 100мл/кг на первые 10 кг + 50мл/кг на вторые 10 кг + 25 мл/кг на последующие. (вес 14кг. ФП=100*10+50*4=1200мл/сутки)

парацетамол

10-15 мг/кг(с1мес)

Формы выпуска: суспензии для приема внутрь NB! 30мг/мл, 120мг/5мл(24мг/мл), таблетки 200 и 500мг,

ректальные свечи: 50, 100, 125, 150, 200, 250, 300 мг. Торговые марки: Панадол, Цефекон, Эффералган (до4рд)

ибупрофен

5-10 мг/кг (с3мес)

Формы выпуска: суспензия для приема внутрь 100 мг/5мл(20мг/мл), таблетки 200 и 400 мг

Ректальные свечи: 60 мг. Торговые марки: Нурофен, Бурана, Бруфен, Миг (до 3 р.д.)

дротаверин

1мг/кг.Min10мг(с3лет)

Форма выпуска таблетки по 40 мг и 80 мг. Торговое название: Но-шпа, Но-шпа форте, Дротаверин (до 3 р.д.)

метоклопрамид

0.25 мг/кг (с 2 лет)

Форма выпуска таблетки по 10 мг. Торговое название: Церукал, Метамол, Перинорм, Метоклопрамид (до3рд)

домперидон

0.25-0.5 мг/кг

Форма выпуска суспензия 1мг/мл с рождения, таблетки 10мг для детей от 35кг. Торговое название: Мотилиум

цетиризин

0.3-0.5 мг/кг (с6мес)

Форма выпуска: капли 10мг/мл (1кап=0.5 мг), или таблетки 10мг. Торговое название: Зиртек, Зодак, Цетрин

хлоропирамин

0.5(max2)мг/кг.Min5мг

Форма выпуска таблетки по 25 мг. Торговое название: Супрастин, Субрестин, Хлоропирамин (до 3 р.д.)

уголь активир

Энтеросорбция: 4 таблетки (!) на кг массы тела в желудок через зонд. Другие показаниях 1таблетка на каждые 10 кг массы тела

адреналин

Для небулайзера.

Любой препарат объемом менее 2 мл разводим 2мл 0.9% NaCl

0.1%- 4 мл

беродуал

1капля/кг массы тела, мин. 5 капель

20 капель

будесонид

2мг (возможные формы выпуска небул по 2 мл- 0.25мг/мл или 0.5мг/мл, соответственно или 4, или 2 небулы)

оксиметазолин

0,05%- 1мл (с 2015 года не рекомендован)

показатель

формула расчета

новорожден

1 месяц

6 месяцев

1 год

3 года

5 лет

10 лет

14лет

венозн.катетер

G26 сиреневый, G24 желтый

G24 желтый G22 синий

G20розовыйG18зеленый

зонд желудочн.

9 СН

10 СН

13 СН

18СН

24 СН

26 СН

взрослый

V воды промыв.

Разовый/общий

30-50 мл/0,5л

80мл/0.7л

110мл/1.0л

150мл/1.5л

200+100*(возраст в годах – 1)мл / 150мл на кг

диаметр инт. тр.

Возраст (недель беремен.):10

ИТ без манжеты: возраст(в годах) : 4 + 4 (мм), ИТ с манжетой: возраст(в годах) : 4 + 3 (мм)

глубина интуб.

Оротрахеальная-от конца трубки над бифуркацией до десен(см): новорожденные: масса тела+6; с 1г: возраст(годы):2+12

дых.и мин.объем

1 сутки жизни: 4-7мл/кг, далее 6-8 мл/кг массы тела. Минутный объем дыхания = Дых. Объем*ЧД по возрасту (см. верх таблицы)

реального инвестирования

Особенности и формы реального инвестирования предприятия

Основу инвестиционной деятельности предприятия составляет реальное инвестирование. На большинстве предприятий это инвестирование является в современных условиях единственным направлением инвестиционной деятельности.1. Реальное инвестирование является главной формой реализации стратегии экономического развития предприятия. Основная цель этого развития обеспечивается осуществлением высокоэффективных реальных инвестиционных проектов, а сам процесс стратегического развития предприятия представляет собой не что иное, как совокупность реализуемых во времени этих инвестиционных проектов.2. Реальное инвестирование находится в тесной взаимосвязи с операционной деятельностью предприятия. Задачи увеличения объема производства и реализации продукции, расширения ассортимента производимых изделий и повышения их качества, снижения текущих операционных затрат решаются, как правило, в результате реального инвестирования. В свою очередь, от реализованных предприятием реальных инвестиционных проектов во многом зависят параметры будущего операционного Процесса, потенциал возрастания объемов его операционной деятельности. 3. Реальные инвестиции обеспечивают, как правило, более высокий уровень рентабельности в сравнении с финансовыми инвестициями. Эта способность генерировать бульшую норму прибыли является одним из побудительных мотивов к предпринимательской деятельности в реальном секторе экономики. 4. Реализованные реальные инвестиции обеспечивают предприятию устойчивый чистый денежный поток. Этот чистый денежный поток формируется за счет амортизационных отчислений от основных средств и нематериальных активов даже в те периоды, когда эксплуатация реализованных инвестиционных проектов не приносит предприятию прибыль. 5. Реальные инвестиции подвержены высокому уровню риска морального старения. Этот риск сопровождает инвестиционную деятельность как на стадии реализации реальных инвестиционных проектов, так и на стадии постинвестиционной их эксплуатации. Стремительный технологический прогресс сформировал тенденцию к увеличению уровня этого риска в процессе реального инвестирования. 6. Реальные инвестиции имеют высокую степень противоинфляционной защиты. Опыт показывает, что в условиях инфляционной экономики темпы роста цен на многие объекты реального инвестирования не только соответствуют, но во многих случаях даже обгоняют темпы роста инфляции, реализуя ажиотажный инфляционный спрос предпринимателей на материализованные объекты предпринимательской деятельности. 7. Реальные инвестиции являются наименее ликвидными. Это связано с узкоцелевой направленностью большинства форм этих инвестиций, практически не имеющих в незавершенном виде альтернативного хозяйственного применения. В связи с этим компенсировать в финансовом отношении неверные управленческие решения, связанные с началом осуществления реальных инвестиций, крайне сложно. Реальные инвестиции осуществляются предприятиями в разнообразных формах, основными из которых являются (рис. 11.1).

. Основные формы реального инвестирования. 1. Приобретение целостных имущественных комплексов.2. Новое строительство. Оно представляет собой инвестиционную операцию, связанную со строительством нового объекта с законченным технологическим циклом по индивидуально разработанному или типовому проекту на специально отводимых территориях. 3. Перепрофилирование. Оно представляет собой инвестиционную операцию, обеспечивающую полную смену технологии производственного процесса для выпуска новой продукции.4. Реконструкция. Она представляет собой инвестиционную операцию, связанную с существенным преобразованием всего производственного процесса на основе современных научно-технических достижений.6. Обновление отдельных видов оборудования. Оно представляет собой инвестиционную операцию, связанную с заменой (в связи с физическим износом) или дополнением (в связи с ростом объемов деятельности или необходимостью повышения производительности труда) имеющегося парка оборудования отдельными новыми их видами, не меняющими общей схемы осуществления технологического процесса.. 7. Инновационное инвестирование в нематериальные активы. Оно представляет собой инвестиционную операцию, направленную на использование в операционной и других видах деятельности предприятия новых научных и технологических знаний в целях достижения коммерческого успеха.. 8. Инвестирование прироста запасов материальных оборотных активов. Оно представляет собой инвестиционную операцию, направленную на расширение объема используемых операционных оборотных активов предприятия, Все перечисленные формы реального инвестирования могут быть сведены к трем основным его направлениям: капитальному инвестированию или капитальным вложениям (первые шесть форм); инновационному инвестированию (седьмая форма) и инвестированию прироста оборотных активов (восьмая форма). Выбор конкрентных форм реального инвестирования предприятия определяется задачами отраслевой, товарной и региональной диверсификации его деятельности (направленными на расширение объема операционного дохода), возможностями внедрения новых ресурсо- и трудосберегающих технологий (направленными на снижение уровня операционных затрат), а также потенциалом формирования инвестиционных ресурсов (капитала в денежной и иных формах, привлекаемого для осуществления вложений в объекты реального инвестирования)..

рефератов по курсу Основы речевой культуры дефектологов

Перечень тем рефератов для сдачи экзамена по дисциплине «Основы речевой культуры дефектолога»:

Основы речевой культуры дефектолога как научная дисциплина (предмет, задачи курса, связь с другими дисциплинами).

Соотношение понятий «язык», «речь», «речевая культура».

Типы речевой культуры в концепции О. Б. Сиротининой.

Нормы литературного языка как основа речевой культуры. Соотношение понятий "нормализация" и "кодификация".

Понятие "вариантность". Колебание норм как форма функционирования языковой системы.

Типология норм (языковые, коммуникативные, стилистические).

Учение о коммуникативных качествах речи в концепции Б.Н. Головина.

Система функциональных стилей современного русского литературного языка.

9. Понятие профессионального (специального) языка, его связь с научным стилем и место в структуре русского литературного языка.

10. Определение понятийно-категориального аппарата дефектологии и логопедии.

11. Понятие дискурса в современных науках о языке и речи.

12. Определение институционального, медицинского и педагогического дискурса.

13. Понятие "профессиональная речь логопеда".

14. Социолингвистические характеристики профессиональной речи логопеда.

15. Специфика общения логопеда с родителями детей, имеющих недоразвитие или нарушение речи.

16. Логопедическая рекомендация как директивное речевое действие.

17. Структурно-семантические характеристики профессиональной речи логопеда.

18. Специфика использования логопедом терминологии.

19. Специфика лексики, используемой при общении логопеда с детьми дошкольного и младшего школьного возраста.

20. Типичные лексико-стилистические ошибки и пути их устранения.

21. Особенности орфоэпии как раздела речевой культуры.

22. Основные произносительные нормы русского литературного языка. Причины отступления от нормы.

23. Акцентологические нормы современного русского языка.

24. Типология акцентных вариантов. Типичные случаи нарушения акцентологических норм.

25. Технологии работы педагога над собственным речевым дыханием и голосом.

26.Технологии работы педагога над собственной дикцией и орфоэпией.

27. Морфологические нормы русского языка, причины отступления от них.

28. Синтаксические нормы русского языка, причины отступления от них.

29. Нормы согласования и управления. Типичные ошибки, связанные с их нарушением.

30. Требования к культуре речи педагога.

.методичка реферат історія фото

Міністерство освіти і науки України

Київський Національний університет технологій та дизайну

Коледж

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО НАПИСАННЯ І ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТІВ З ІСТОРІЇ ФОТОМИСТЕЦТВА

призначені для студентів Коледжу КНУТД

денної та заочної форми навчання,

спеціальність «Художнє фотографування»

Київ - 2016

Написання рефератів є першою самостійною роботою студентів спеціальності «Художнє фотографування». Від того, як студенти навчаться проводити дослідження за обраною темою та оформляти його результати, залежатиме якість їхньої майбутньої професійної діяльності. Саме тому з метою удосконалення методичного забезпечення повноцінної навчальної роботи студентів було укладено цей посібник, покликаний допомогти тим, хто пише реферати з дисципліни “Історія фотомистецтва” - невід’ємної і важливої складової процесу підготовки фахівців в області фотографії.

Методичні вказівки до написання рефератів з історії фотомистецтва призначені для студентів Коледжу КНУТД.

1.РЕФЕРАТ

Реферат є видом самостійної роботи студента з дисципліни «Історія фотомистецтва». Це індивідуальна дослідницька робота у формі доповіді, написаної на основі критичного огляду літературних та інших джерел. Для його підготовки використовують невелику кількість джерел. У рефераті оглядово розглядають певну проблему. Він містить точний виклад основної інформації без перероблень цитат із першоджерел і суб'єктивних оцінок.

Автор реферату подає у ньому думки науковців і фахівців з приводу означеної проблеми: періоду в розвитку фотомистецтва, виду чи жанру фотографії, винаходів в області фотографії.

Однак у роботі потрібно висвітлити не тільки найголовніше з обраної теми, а й дати власну оцінку та зробити висновки. Реферат повинен містити творче або критичне осмислення реферованих джерел. Цей вид роботи дає змогу виявити творчий та науковий потенціал студента. У процесі підготовки реферату студент розвиває навички самостійного вивчення й узагальнення літератури з фаху з будь- якого вузького питання, виявляє нові й невирішені проблеми.

Обсяг основного тексту реферату - 10-12 сторінок комп’ютерного набору.

Структура реферату

Реферат має чітку структуру, кожен з елементів якої подається у сталому порядку та є обов ’язковим. Реферат складається з таких частин:

титульний аркуш;

зміст (план);

вступ;

основна частина;

висновки;

список використаних джерел (перелік посилань);

додатки (за необхідності).

1.2 Вимоги до змісту структурних частин реферату

Титульний аркуш є першою сторінкою реферату, який містить назву навчального закладу, де виконана робота; назву реферату; назву спеціальності, назву міста, у якому виконано реферат, та рік виконання. На титульному аркуші номер сторінки не проставляють. Зразок оформлення титульної сторінки реферату подано у додатку А.

Зміст реферату подають безпосередньо після титульного аркуша, починаючи з нової сторінки. Саме зі змісту - з цифри “2” - починають нумерувати сторінки реферату. До змісту входять структурні елементи в такому порядку: вступ; послідовно вказані назви всіх розділів, підрозділів, висновки; список використаних джерел (Додаток Б).

У вступі автор обґрунтовує актуальність теми (вказує причини вибору саме цієї теми, а не іншої, відповідає на питання, у чому полягає важливість та необхідність вивчення обраної проблематики), розкриває мету чи основне завдання реферату. Вступ необхідно починати з нової сторінки. Рекомендований обсяг вступу - до 1-ї сторінки.

Основну частину реферату (якщо дозволяє тема та обсяг реферату) зазвичай поділяють на підрозділи. В основній частині реферату автор послідовно, чітко й у логічній послідовності розкриває проблематику обраної теми. Основну частину реферату починають писати з нової сторінки. А от підрозділи в рефераті зазвичай не починають з нової сторінки.

У висновках автор робить узагальнення стосовно того матеріалу, який було залучено до джерел реферату, коротко розкриває власне бачення проаналізованої в роботі проблеми, окреслює перспективи у вивченні теми чи вказує на суперечності або неоднозначності у трактуванні явища, розглянутого у рефераті. Висновок необхідно починати з нової сторінки. Рекомендований обсяг висновку - до 1-ї сторінки. Висновки повинні бути стислими і ґрунтовними.

У списку використаних джерел необхідно в алфавітному порядку подати точні назви усіх підручників, посібників, статей, словників та ін., які були використані у процесі підготовки реферату.

Додатки в рефераті оформлюють за необхідності. Сторінки з додатками нумерують, але у загальний обсяг реферату їх не враховують.

1.3 Етапи написання реферату

Як правило, написання реферату складається з кількох етапів.

Перший етап передбачає визначення та обґрунтування теми, з’ясування мети дослідження. Найчастіше тему реферату в конкретному формулюванні визначає викладач. Мета дослідження - усвідомлений образ очікуваного результату, на досягнення якого спрямована діяльність дослідника.

Другий етап передбачає визначення джерел, які будуть залучені у процес написання реферату, а також складання плану реферату.

Третій етап спрямований на ґрунтовний аналіз джерел та написання на їх основі тексту реферату.

Четвертий етап передбачає формулювання висновків з обраної теми за результатами вивчення реферованих джерел.

П’ятий етап - оформлення тексту реферату і підготовка до захисту (виголошення доповіді з обраної теми на занятті).

2 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТУ РЕФЕРАТІВ

Назва роботи повинна бути по можливості короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішуваної проблеми, вказувати на мету дослідження.

Реферат виконують державною мовою.

При написанні роботи обов’язково посилатися на авторів і літературу, з якої запозичено матеріали або окремі результати. Використання в роботі запозиченого матеріалу без посилання на автора не допускається.

У роботі необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати дослідження, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Обсяг основного тексту (тобто обсяг всієї роботи без списку використаних джерел і додатків) реферату становить 10-12 сторінок.

2.1 Правила комп’ютерного набору тексту

Реферат друкують за допомогою комп’ютерного набору на білому папері формату А4 (210х297 мм). Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка - чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою. Перенесення слів у тексті не допускається. Текст з лексичними та орфографічними помилками є неприпустимим.

Текст роботи необхідно друкувати з одного боку аркуша, залишаючи поля таких розмірів: ліве - 30 мм, праве - 10 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 20 мм.

Основні вимоги до комп’ютерного набору тексту реферату роботи:

текстовий редактор - WORD;

гарнітура шрифту - Times New Roman, вирівнювання - по ширині;

кегель шрифту (розмір) - 14;

кількість символів у рядку - не менше 60;

абзац - 1,2-1,27 см;

міжрядковий інтервал – полуторний 1,5;

кількість рядків на сторінці - до 30;

назви структурних частин роботи: “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ”

друкують великими літерами симетрично до тексту (шрифт - 16 жирний), вирівнюючи по центру;

усі названі структурні частини роботи слід починати з нової сторінки;

новий підрозділ друкується з тієї ж сторінки, на якій закінчився

попередній, відступ між підрозділами - два полуторних інтервали;

заголовки підрозділів друкують маленькими літерами, крім першої

- великої, забзацного відступу, шрифт - 14 жирний. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Відстань між заголовком розділу та заголовком підрозділу - два полуторних інтервали;

використовувані в роботі списки повинні бути виконані в одному стилі по всьому тексту (наприклад, всі списки з нумерацією “1), 2) ...” або всі списки з маркуванням “-”);

в роботі дозволяється виділяти важливий текст таким чином: напівжирний, курсив, напівжирний курсив або підкреслений - але виділення по всьому тексту повинні бути виконані в одному стилі. Не допускається виділяти частину тексту за допомогою інших шрифтів, крім Times New Roman, іншого розміру, крім 14, іншого інтервалу тощо;

використовувані в роботі лапки повинні бути одного стилю: “” або «», або "", або ,,”. Аналогічною є вимога і до стилю апострофів: ’ або ‘ або ' - однаково по всьому тексту;

зазначаючи в тексті роботи прізвища та ініціали дослідників, необхідно дотримуватись одного стилю: Грицай М. С., Федченко П. М. або М. С. Грицай, П. М. Федченко, або М. Грицай, П. Федченко. Між прізвищем та ініціалами (слідкуючи, щоб вони лишились в одному рядку) необхідно використовувати нерозривний пробіл (стандартне сполучення клавіш “Shift - Ctrl - Пробіл”);

не допускається розташування заголовку підрозділу внизу сторінки, якщо під ним не вміщується щонайменше два рядки - у такому разі назву підрозділу разом із тестом переносять на наступну сторінку;

не можна починати абзац внизу сторінки, якщо на ній поміститься тільки один рядок з нього - в такому разі слід переносити весь абзац на наступну сторінку. Аналогічно не можна переносити один рядок з абзацу на наступну сторінку.

Нумерація

Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами без знаку № у правому верхньому куті. Крапка після номеру сторінки не ставиться. Нумерують всі аркуші, у тому числі додатки. На титульній сторінці номер не ставлять. Нумерацію починають з другої сторінки (на якій вміщено зміст) з цифри “2”.

Зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкових номерів. У тексті роботи номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу не повинна стояти крапка, наприклад: 2.3 - третій підрозділ другого розділу. Потім у тому ж рядку друкують заголовок підрозділу.

2.3 Оформлення таблиць

Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, що розміщені в додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті розміщують слово “Таблиця із зазначенням її номера, наприклад: Таблиця 3 без крапки. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують по центру сторінки симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишуть: “Продовження табл. 3”.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті. У тексті повинна бути вказівка на таблицю, наприклад: “основні події життя і творчості фотомайстра наведено в таблиці 3”. Таблицю розміщують таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

2.4 Цитування та посилання на використані джерела

При написанні реферату студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати досліджень, на ідеях та висновках яких відбувалось написання роботи. Такі посилання дають змогу відшукати використане у роботі джерело і перевірити достовірність цитування.

Посилання на літературу в тексті подають за таким зразком: [5, с. 87], де 5 - номер джерела за списком літератури, 87 - сторінка.

2.5 Оформлення списку використаних джерел

Відомості про джерела і літературу, які включені до списку, необхідно подавати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням прізвищ авторів, назви праці, міста і року видання, видавництва і кількості сторінок. Список складають в алфавітному порядку. Зразки і приклад оформлення бібліографічного опису подано в додатку.

2.6 Оформлення додатків

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках після списку використаних джерел. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: “Додаток А”, “Додаток Б” і т. д.

Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першою великою. Справа над заголовком малими літерами з першої великої друкується “Додаток” і велика літера, що позначає додаток. Сторінки з додатками нумерують, але їх не враховують до загального обсягу роботи, наприклад, робота може містити 12 сторінок основного тексту і 3 сторінки додатків, але обсяг реферату буде буде 12 сторінок, а не 15.

3 ПОРЯДОК ЗАХИСТУ РЕФЕРАТУ

Кожен студент, автор реферату, виголошує доповідь за основними результатами дослідження. Під час доповіді студент називає тему реферату, розкриває її актуальність, вказує мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, дає загальну характеристику роботи (структура роботи), стисло викладає основний зміст реферату.

Виступ завершується формулюванням висновків. Обсяг тексту доповіді має відповідати 3-5 хвилинам виступу. Після доповіді присутні можуть задати питання з теми реферату доповідачеві. Відповіді студента мають бути конкретними, аргументованими і короткими. Після відповідей студента на запитання викладач оголошує оцінку за виконаний реферат.

4 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕФЕРАТІВ

У процесі виконання реферату студент повинен виявити:

знання історії фотомистецтва, історію розвитку жанрів фотографії, творчість видатних фотомайстрів і класиків фотографії;

вміння добирати, систематизувати та обробляти інформацію відповідно до мети та завдань реферату;

вміння робити обґрунтовані висновки;

вміння визначати і пояснювати причинно-наслідкові зв’язки процесів та явищ в області фотографії обраного періоду.

Реферат оцінює викладач за 5 бальною шкалою: 5(відмінно), 4(добре), 3(задовільно), 2(незадовільно).

При визначенні оцінки враховують низку важливих показників, а саме:

структура і логіка побудови змісту роботи;

наявність огляду наукових джерел;

правильність і повнота виконання поставлених завдань;

дотримання чинних вимог до оформлення роботи;

змістовність доповіді студента про основні результати дослідження;

правильність та чіткість відповідей на запитання присутніх на захисті реферату.

Додаток А

Зразок оформлення титульної сторінки реферату

Міністерство освіти і науки України

Київський Національний університет технологій та дизайну

Коледж

Роль удосконалення фотоапаратури

для отримання знімків

з рухомими об’єктами

Реферат

з історії фотомистецтва студента(ки) групи Ф-9-8

Савчук Марини Сергіївни

Київ - 2017

Додаток Б

Зразок оформлення

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Арнхейм Р. Что такое фотография// Диалог - США, 1977, № 1, с. 51, 54.

Беньямин В. Краткая история фотографии // Фотография-78, Прага, № 1, с. 68.

Даниэль С. М. Искусство видеть: О творческих способностях восприятия, о языке линий и красок и о воспитании зрителя. Л.: Искусство, 1990, 223 с.

Демин В. Язык фотоискусства// СФ, 1980, № 4, 5.

Дыко Л.П. «Основы композиции в фотографии». М.: Высшая школа, 1989.

Дыко Л.П. «Беседы о фотомастерстве». М.: Высшая школа, 1967.

Килпатрик Д., Свет и освещение., М., Мир,1988.

Курский Л.Д., Фельдман Я.Д. "Иллюстрированное пособие по обучению фотосъемке": Практ. Пособие. - М.: Высшая Шк., 1991.

Морозов С.А. Творческая фотография. Фотоальбом. М.: Планета, 1986, 416 с.

Справочник фотографа / А. Б. Меледин, Ю. И. Журба, В. Г. Анцев и др., Москва. Издательство "Высшая школа", 1989г.

Панфилов Н.Д. Введение в художественную фотографию, М, Искусство, 1977.

Хокинс Э., Эйвон Д. «Фотография.Техника и искусство». М.: Мир, 1986, 280 стр.,иллюстрации

Фрост Ли «Современная фотография», «Арт – родник», Москва, 2003 г.

http://www.kinoword.ru/pages/neskolko-sovetov-po-semke-pejzazhej/?start=2

для реферата Англ

A

abbreviation

аббревиатура (слово, составленное из сокращенных начальных элементов (морфем) словосочетания)

absolute

абсолютный (безотносительный) (необусловленный, не соотнесенный с предыдущим или последующим элементами высказывания; не связанный формально с предложением, частью которого является; противоп. относительный (в 1 знач.)

acataphasia

акатафазия (форма расстройства речи, заключающаяся в неспособности организовать содержание высказывания в соответствии с грамматическими правилами данного язык)

accent

акцент; ударение

accentology

акцентология (раздел языкознания, изучающий природу, особенности и функции ударения)

accommodation

аккомодация (фонетическая адаптация, приспособление артикуляции предыдущего звука к последующему)

accusative

винительный падеж

adequative

адекватив (функция сравнительной степени прилагательного в конструкциях с «падежом сравнения» существительного, лексическое значение которого обозначает предмет, обладающий высшей степенью данного признака, слаще меда, светлее света)

adjective

прилагательное

adjectivization

адъективация (переход слов других частей речи в прилагательные)

adverb

наречие

adverbial

адвербиальный (наречный)

adverbial

обстоятельство

adverbial participle

деепричастие

adverbialization

адвербиализация (переход других частей речи в наречия)

adversative

противительный (например, союз)

affix

аффикс (любая морфема, кроме корня)

agglutination

агглютинация (механическое присоединение однозначных стандартных аффиксов к неизменяемым основам или корням)

agglutinative

агглютинативный (присоединяемый непосредственно к неизменяемой основе или корню)

akanje

аканье (неразличение в русском и белорусском языках гласных фонем неверхнего подъема в безударных слогах, совпадение их в звуке а)

allophone

аллофон (разновидность фонемы)

allophrase

аллофраза (вариант фразеологизма: душа радуется – сердце радуется)

ambiguous

двусмысленный

ambilogy

дилогия (фигура речи, состоящая в одновременном употреблении слова в двух разных смыслах в пределах одного и того же высказывания)

animateness

одушевлённость

antonyms

антонимы (слова имеющие противоположное значение)

area

ареал (область распространения лингвистического явления)

B

baby-words

детские слова

back

заднеязычный (звук)

back (out-back) vowel

гласный заднего ряда

borrowed word

заимствованное слово

borrowing

заимствование

bureaucratic

канцелярский (язык, стиль)

burring

картавость (картавое произношение)

C

cacology

какология (неправильное словоупотребление, возникающее в результате контаминации)

caique

словообразовательная калька

case

падеж

catalysis

катализ (восстановление второго (скрытого) члена синтаксического отношения при наличии открытого первого члена)

cognitive linguistics

когнитивная лингвистика

colon

двоеточие

common slavic

праславянский

comparative philology

компаративистика

complete sentence

полное предложение

concept

концепт, понятие

conceptual metaphor

концептуальная метафора

configuration

конфигурация (синтаксически упорядоченный ряд, модель синтаксического построения)

connection

связь

connotation

коннотация (сопутствующее значение языковой единицы)

construction

конструкция (оборот)

contamination

контаминация (скрещение)

context

контекст

copulative word-combination

сочинительное словосочетание

corpus

корпус (примерная совокупность высказываний, отобранных для анализа и представленных в виде письменного текста, магнитофонной записи и т. п. )

correlation

корреляция

correlative

коррелятивный (соотносительный, т.е. связанный с другим взаимной зависимостью, взаимной обусловленностью)

cryptography

криптография (тайнопись)

cryptolalia

криптолалия (тайный язык («потайной язык»), непонятный для тех слоев общества, которые не входят в данную социальную группу)

cuneiform writing

клинопись

cyrillic writing

кириллица

D

dative

дательный падеж

deep-back velar nasal

глубокозаднеязычный

de-etymologization

деэтимологизация (опрощение)

deictic pronoun

указательное местоимение

dental

зубной согласный

dependent clause

придаточное предложение

derivative

производный

descriptive 

дескриптивный (описательный)

determination

детерминация (определение)

devoicing

оглушение (девокализация)

diachrony

диахрония (историческое развитие языка в целом как предмет лингвистического изучения)

diaeresis

диереза (распадение дифтонга на 2 звука)

dialect

диалект

dialectisms

диалектное слово, используемое в художественной речи как средство стилизации слога

dialectology

диалектология (раздел языкознания, изучающий диалекты)

dialogue

диалог

digraph

диграф (двузначная буква, двойная буква, диграмма)

diphthong

дифтонг (сочетание слогового и неслогового гласных в одном слоге)

dissimilation

диссимиляция (расподобление)

disyllabic

двуслоговой

domain

домен, область, сфера

dots, dots, dots

многоточие

double consonant

двойной согласный

double predication

двусказуемость

double stress

колеблющееся ударение (двоякое ударение)

dual

двойственное число

dynamic (stress) accent

динамическое ударение

E

ellipsis

эллипсис (пропуск элемента высказывания)

emphasis

эмфаза (выделение какого-л. элемента высказывания посредством интонации или др.)

enantiosemy

энантиосемия (способность слова (морфемы и т. п.) выражать антонимические значения)

enclisis

энклиза  (акцентуационное примыкание безударного слога или слова к предшествующему ударному элементу)

epenthesis

эпентеза (вставка звука в морфему под влиянием морфологических или фонетических условий)

erotema

эротема (риторический вопрос)

esperanto

эсперанто

ethnolinguistics

этнолингвистика (раздел макролингвистики, изучающий отношения между языком и народом)

ethnonymics

этнонимика (раздел антропонимики, изучающий названия народов)

etymology

этимология

euphemism

эвфемизм

euphonic

эвфонический (облегчающий переход от одного звука к другому)

exception

исключение

expiration

экспирация (выдох как основное условие (средство) образования звуков речи)

explanatory sentence

изъяснительное предложение

explosion

эксплозия (взрыв, третья фаза артикуляции взрывного согласного)

 extralinguistic

экстралингвистический (внеязыковой)

F

fixed stress

неподвижное ударение

foreign

заимствованный, иноязычный

frame

фрейм (устойчивая структура, когнитивное образование (знания и ожидания), а также схема репрезентации)

full words

знаменательные слова

future

будущее время

G

generalized-personal sentence

обобщённо-личное предложение

genitive case

родительный падёж

genre

жанр

glottal

гортанный (звук)

gnomic

гномический (афористический)

gradation 

чередование, градация

graecism

грецизм

grammar

грамматика

graphic symbols

письмена (письменные знаки, буквы)

graphics

графика

H

hieroglyph

иероглиф

historism

историзм

homogeneous

однородный

homonymics

омонимика

homonyms

омонимы

human

одушевленный

hybrid

гибрид (гибридное слово) автобусный, где авто-  греч. auto-, -бус- лат. -bus, -ный = русск. н+ый

hyphen

дефис

hypotaxis

подчинение предложений

I

idiolect

идиолект (индивидуальный говор)

idiom

идиома (словосочетание, обнаруживающее в своем синтаксическом и семантическом строении специфические и неповторимые свойства данного языка)

idiomatics

идиоматика (раздел языкознания, изучающий идиоматизмы языка)

ikanje

иканье

imperative

повелительный

imperfectivation

имперфективация (образование глагола несов.в. от глагола сов.в.)

implication

импликация (подразумевание)

implicit

имплицитный (скрытый, подразумеваемый)

implosive

имплозивный (сомкнутый)

inanimateness

неодушевлённость

incomplete sentence

неполное предложение

indirect speech

косвенная речь

indo-european

индоевропейский

indo-european linguistics

индоевропеистика

infinitival

инфинитивный

infinitive

инфинитив

infix

инфикс (аффикс, вставляемый внутрь основы)

inflected

изменяемый

inflexional ending

окончание

instrumentative

инструментатив (отыменный глагол со значением применения данного предмета в качестве средства, орудия данного действия)

integration

интеграция (слияние языков)

interdental

межзубный (интердентальный, зазубный, постдентальный)

interdialect

интердиалект (диалект, служащий средством междиалектного общения)

interjection

междометие

interlingua

интерлингва (международный вспомогательный язык, предложенный джузеппе пеано)

intervocalic

интервокальный (занимающий позицию между двумя гласными)

intonation

интонация

intonational

интонационный

invariant

инвариант

inversion

инверсия, обратный порядок слов

inverted commas

кавычки

isoglottic line

изоглосса (линия, нанесенная на лингвистическую карту и показывающая территориальное распространение того или другого языкового явления)

italics

курсив

J

jargon

жаргон

jekanje

еканье

L

language

язык

lexicography

лексикография

lexicology

лексикология

lexicon

лексикон

ligature

лигатура (буква или знак транскрипции, образованный из соединения элементов двух букв или двух транскрипционных знаков в один)

lingual

язычный (звук)

linguistic categories

языковые категории

linguistics

лингвистика

lisping

пришепетывание

literary

книжный

local dialect

местный диалект

localism

локализм (местное слово, провинциализм)

localization

локализация (определенность места образования, отличающая согласные от гласных)

long

долгий (звук)

loudness

громкость звука

M

mapping

проекция (лингвистическая), отображение

mark

знак

meaning

лексическое значение

metalinguistics

металингвистика (психолингвистика)

metaphor

метафора (перенос значения)

metaphorization

метафоризация (расширение смыслового объема слова за счет возникновения у него переносных значений и усиления его экспрессивных свойств.)

monologue

монолог

mononuclear sentence

односоставное предложение (одночленное предложение)

mood

наклонение

morpheme

морфема

N

name-study

ономастика

narrative sentence

повествовательное предложение

neologism

неологизм (новое слово)

niultinuclear sentence

многочленное предложение

nominative case

именительный падеж

non-conjugated

неспрягаемый

non-temporal (universal) verbal action

действие абстрактное

noun

имя существительное

nternational word (expression)

интернационализм (слово (или выражение), принадлежащее к общеэтимологическому фонду ряда языков, близких по происхождению или сходных по своему историческому развитию)

O

objective complement

дополнение (второстепенный член предложения)

okanje

оканье

one-member sentence

одночленное предложение

ontological metaphor

онтологическая метафора

opposition

противопоставление

orientational metaphor

ориентационная метафора

orthoepy

орфоэпия

orthography

орфография (правописание)

oxymoron

оксюморон

P

palatal

палатальный (среднеязычный, в русском языке j)

palatalization

палатализация (смягчение)

palatalized

палатализованный (смягченный, мягкий)

paleography

палеография (наука, изучающая внешний вид и письмо древних рукописей)

palindrome

палиндром (слово или фраза, пишущиеся одинаково и имеющие одинаковый смысл при чтении справа налево и наоборот)

paradigm

парадигма (совокупность флективных изменений, служащих образцом формообразования для данной части речи)

parallelism

параллелизм (одинаковое расположение сходных членов предложения в двух или нескольких смежных предложениях)

paraphrase

парафраза (перифраза) (описательное выражение)

parent language

праязык, язык-основа

paronomasia

парономазия (фигура речи, состоящая в (комическом или образном) сближении паронимов в речи, в стилистическом использовании звукового или семантического подобия употребляемых слов)

paronyms

паронимы

participle

причастие

past tense

прошедшее время

patronymic

патроним (личное имя, произведенное от имени отца)

pejorative

пейоративный (уничижительный, обладающий отрицательной экспрессивно-эмоционально-оценочной коннотацией)

perfectivation

перфективация (образование формы совершенного вида от данной глагольной основы)

place (point) of articulation

место образования (место артикуляции звуков)

pleonasm

плеоназм (избыточность в языке: январь месяц, первая премьера и т.п.)

pleophony

полногласие (полногласное сочетание)

plural

множественное число

polysyndeton

полисиндетон (многосоюзие)

possessive

притяжательный

post dental

зазубный

prefix

приставка

prepalatal

передненебный (звук)

preposition

предлог

preposition

препозиция (помещение зависимого члена перед господствующим членом словосочетания)

present tense

настоящее время

pretonic

предударный (слог)

primary stress

главное ударение

productive

продуктивный (пригодный для образования новых слов и форм)

pronominalization

прономинализация (переход слов других частей речи в местоимения)

pronoun

местоимение

pronunciation

произношение

prosody

просодия (такие сверхсегментные свойства речи, как высота тона, длительность (количество) и громкость (сила, амплитуда)

prothesis

протеза (присоединение добавочного звука к началу слова )

psittacism

пситтацизм  (бессмысленная речь, похожая на механическое повторение слов попугаем, встречающаяся тогда, когда говорящий не понимает значения употребляемых им слов)

psycholinguistics

психолингвистика

pun

каламбур (игра слов)

purism

пуризм, борьба с заимствованными в языке словами, с неологизмами

R

radical

коренной

range

диапазон. распространение данного лингвистического явления, широта его функций.

reduction

редукция (изменение звука)

referent

референт

regression

регрессия (выделение простой (первообразной) основы из слова, ошибочно принятого за производное)

resonance

звонкость (резонанс, возникающий вследствие колебания голосовых связок)

rhetoric

риторика

rise

подъем (степень приподнятости части языка при артикуляции гласного)

roman type

латиница

root

корень слова

S

same type

однотипный

secondary parts of the sentence

второстепенные члены предложения

semantics

семантика

sentence

предложение

signs

жесты

simple

простой с точки зрения структуры

singie-root

однокорневой

slang word

жаргонизм

soft

consonant

мягкий согласный

sound

звук

source domain

исходный домен

speech

речь

stem

основа

stereotyped expression

клише (штамп) (избитое, шаблонное, стереотипное выражение, механически воспроизводимое либо в типичных речевых и бытовых контекстах)

structural metaphor

структурная метафора

subdialect

говор (субдиалект)

subject

подлежащее

subordinate clause

придаточное предложение

substitute

заместитель (слово, словоформа, звукоподражательное созвучие и т. п., окказионально выступающие в данной синтаксической функции)

substitution

замена (употребление одной языковой единицы вместо другой)

superlative degree

превосходная степень

synonyms

синонимы

T

talking

говорение

target domain

целевой домен

tense

время

translation loan-word

семантическая калька (заимствование)

turn

оборот

two-subject sentence

двуподлежащное предложение

U

utterance

высказывание (акт коммуникации)

V

velar

задненёбный (велярный, мягконёбный, постпалатальный)

verb

глагол

verbalization

вербализация (переход слов других частей речи в глаголы)

vernacular word

исконное слово (первичное слово)

vitalization of object

олицетворение предмета

vocable

заголовочное слово (заглавное слово)

vocabulary

лексика

vocalic alternation

аблаут (апофония, дефлексия) (морфонологическое чередование, функционирующее в качестве внутренней флексии, англ. sing/sang/sung; русск. собирать/собрать, посылать/послать)

voice

залог

voiced

звонкий (звонкий звук)

voicelessness

глухость

voicing

озвончение

vowels

гласные

vulgar

просторечный

W

whistling consonant

свистящий (сибилянт)

winged words

крылатые слова

Реферат Матан

Министерство образования и науки Российской Федерации

Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение

высшего образования

"Уфимский государственный нефтяной технический университет"

Кафедра математики

РЕФЕРАТ

По дисциплине: "Математическое моделирование в задачах нефтегазовой отрасли. Методы математической физики"

На тему: "пишите свою тему"

Выполнил: студ. гр. МГБ03з-16-01 И.О. Фамилия

Проверил: канд. наук, доцент А.А. Галлямов

УФА 2017

2. ЧС природного характера

Семинар №2 Чрезвычайные ситуации природного характера и защита населения от их последствий

Требования к оформлению докладов

Шрифт: Times New Roman, размер 14, междустрочный интервал одинарный. Поля: левое – 3 см, правое, верхнее и нижнее – 2 см. Выравнивание по ширине. Нумерация листов – внизу по правому краю, титульный лист учитывается, но не нумеруется. В титульном листе ничего не меняем, только дописываем в теме выбранную ЧС, свои ФИО и группу.

Темы докладов:

Чрезвычайные ситуации природного характера и защита населения от их последствий: Землетрясение;

Чрезвычайные ситуации природного характера и защита населения от их последствий: Оползень;

Чрезвычайные ситуации природного характера и защита населения от их последствий: Сель;

Чрезвычайные ситуации природного характера и защита населения от их последствий: Снежная лавина;

Чрезвычайные ситуации природного характера и защита населения от их последствий: Наводнение;

Чрезвычайные ситуации природного характера и защита населения от их последствий: Гроза;

Чрезвычайные ситуации природного характера и защита населения от их последствий: Ураган;

Чрезвычайные ситуации природного характера и защита населения от их последствий: Лесные пожары;

Чрезвычайные ситуации природного характера и защита населения от их последствий: Снежные бури (сильные метели);

Чрезвычайные ситуации природного характера и защита населения от их последствий: Извержение вулкана.

Образец титульного листа

Федеральное государственное бюджетное образовательное

Учреждение высшего профессионального образования

«Челябинский государственный университет»

Факультет психологии и педагогики

Кафедра специальной и клинической психологии

ДОКЛАД НА ТЕМУ

Чрезвычайные ситуации природного характера и защита населения от их последствий: ____________

Выполнил:

студент группы

ФИО

Проверил:

Преподаватель кафедры специальной и клинической психологии

Прикотова А.С.

Оценка ___________

__________________

Челябинск 2016

.docx

День 1

Wydawnictwo [выдавництфо] – издательство

Dolnośląskie [Дольношлонске] – Нижняя Силезия

Spis treści [спис трэщчи] – содержание, оглавление

Samotny – одинокий

Świece [щфеце] – свечи

płonących [пуононцых] – горящих, płonący – горящий

skazane [сказане] – обреченный

zagładę [загуадон] – гибель

również [рувнеж] – также

gruchające [грухайонце] – воркующие, gruchają – ворковать

krzątający się [кшонтайонцы ще] – суетящиеся

cały [калы] – весь

nieuchronność [неухроннощч] – неизбежность

pewnego [певнего] – некоторое, определённое

zabarwionego [забарвёнего] – оттенка, окраски, zabarwić [забарвич] – раскрасить

goryczą [горычон] – горький

urok [урок] – очарование

natomiast [натомяст] – в то время как

stępić [стенпич] – притупить, stępione [стенпёне] – притупленный

uczucia [учутя] – чувства

zauważać [зауважачь] – замечать, примечать

rzeczy [жечы] – вещи / rzecz – вещь

wcześniej [вчещней] – прежде, раньше / wcześnie [фчешне] – рано, спозаранку

pękać [пенкач] – лопаться, трескаться

miłośc [милощч] – любовь

niebezpieczny [небезпечны] – опасный, небезопасный, каверзный

kilka [килька] – несколько, немного, пару

zniszczyć [знишчыч] – истребить

naszyjnik [нашыйник] – ожерелье

koralik [коралик] – бусинка

przecież [пшечеж] – ведь

ocaleć [оцалеч] – спастись

kwitnący [кфитнонцы] – цветущий

wydarzyć się [выдажыч ще] – произойти, случиться

załatwiać [зауатфяч] – устраивать, стряпать

dziwnie [дзивне] – странно

niezauważający [незауважайонцы] – незамечающие

obcy [обцы] – чужой

krzątać się [кшонтач ще] – суетиться

tak samo jak – так же, как и

szpak [шпак] – скворец

szczebiotać [шчебётач] – щебетать

dachówka [дахувка] – дахувка

ognisko [огниско] – костёр

zmuszać [змушачь] – заставлять, вынуждать

wtrącić [втрончичь] – ввергнуть, вставить (вероятно, толкнуть ещё?)

skusić [скусичь] – заманить, прельстить

wejście [вейщче] – вход

los [лос] – удел, жребий, судьба

zgadzać się [згадзач ще] – согласиться

zmartwychwstać [змартвыхвстачь] – воскреснуть

Zmierzch [змежх] – сумерки, закат

Wędrowiec [вендровец] – скиталец

przysięgę [пшисонгон] – присяга, клятва

złożyć [зложичь] – сложить

przekwitać [пшекфитач] – отцветать

День 2

żałować [жауловач]– жалеть, раскаиваться

zwyciężyć [звыченжычь] – победить, побороть

przeszłość [пшешлощчь] – прошлое, минувшее

teraźniejszość [теражнийшощч] – настоящее

przyszłość [пшышлощчь] – будущее, грядущее

pozostawiać [позоставяч] – оставлять, пребывать

wątpliwości [вонтпливощчи] – сомнения

żal [жаль] – боль, печаль, раскаяние

mieć [меч] – иметь

uważać [уважачь] – полагать, видеть, смотреть, считать,что… / uważać się – считаться, считать себя кем-либо

poprzedni [попшедни] – прошлый, минувший, прошедший

dlaczego [длачего] – отчего, почему, зачем

wydarzyć [выдажычь] – произойти

wkroczyć [вкручычь] – вступить, вмешаться (вероятно, ещё и вступить в прямом смысле, как шагнуть?)

przyszłego [пшышувего] – будущего (прил.)

zanim [заним] – прежде чем

piekielny [пекельны] – адский

podrzeć [поджечь] – разорвать, надорвать

strzępy [стшенпы] – куски, клоки, лоскуты

zniknąć [зникнончь] – исчезнуть

trzymać [тшымачь] – держать

bark [барк] – плечо (интересно, почему именно это слово, а не ramię [рамен]?)

związek [звёнзек] – связи

smucić [смуцичь] – печалить, огорчать

czy [чы] – или, ли

śmigły [щмигуы] – ?

zasadzało się [засадзяуо ще] – ?

potężny [потежный] – великий, могущественный

wolno [вольно] – медленно, powolny [поволны] – медленный

pochylić [похыличь] – согнуть, наклонить

gałęzie [галенже] – ветви, gałąź [галонж] – ветка

na spotkanie [на споткание] – навстречу

mocny [моцны] – сильный

pieszczotliwie [пешчотливе] – ласково

musnąć [муснонч] – нежно дотронуться

grono [гроно] – кисть, гроздь, виноградинка, коллектив:)

mrużyć [мружичь] – жмуриться, щуриться

niczym [ничым] – как

kobieta [кобета] – женщина

smok [смок] – дракон

nawet [навет] – даже

postać [постачь] – облик, образ, персонаж

cała reszta [кауа решта] – всё остальное; reszta – остаток, сдача

tracić [трачичь] – терять, лишаться

czasem [часем] – порой, урывками, иногда

zrezygnować [зрезыгновачь] – отказаться, отступиться

topnieć [топнечь] – таять

z powodu [з поводу] – из-за, по причине

cios [чёс] – удар

plecy [плецы] – спина

czekać [чекачь] – ждать

tortury [тортуры] – пытка

egzekucja [экзекуцья] – казнь

pogarda [погарда] – презрение

z jakiegoś powodu [з якедощ поводу] – почему

wydawać się [выдавачь ще] – казаться

więce [венцей] – больше

mimo to [мимо то] – несмотря на это

dźwięk [дзвенк] – звон, звук

dzwon [дзвон] – колокол

zmusić [змусичь] – вынудил

powrót [поврут] – поворот, возвращение

mieszkaniec [мешканец] – обитатель, житель

łaska [уаска] – милость

zaspokajać [заспокаячь] – удовлетворять, выполнять

pochłonąć [похлонончь] – поглотить

rosnącemu [роснонцы] – растущий

domena [домена] – территория

walka [валка] – борьба, война

niech [нех] – пусть

trzykroć [тшыкроч] – трижды

День 3

świątynia [щфёнтыня] – храм, святыня

wtopić się [фтопичь ще] – попасться, но по контексту явно влился, смешался с…

właśnie [вуащне] – именно

patrzeć [патшечь] – смотреть, взирать, вглядываться

łaknąć [уакнончь] – искать, алкать

wytropić [вытропич] – выследить, отыскать

jesień [ещень] – осень

zbyt [збыт] – слишком, чересчур

ryzykować [рызыковачь] – рисковать

trwać [тфачь] – пребывать, длиться, продолжаться

całość [калощчь] – целость, сохранность, совокупность

jednak [еднак] – однако

zaledwie [заледве] – едва

starczyć [старчычь] – хватать

utrzymanie [утшимане] – поддержание, и, видимо, удержание

sprawa [справа] – дело

odejść [одейщчь] – отойти, уйти и ещё 10 значений вплоть до «отчислиться»

poza [поза] – кроме

w ogóle [в огуле] – вообще

miernoty [мерноты] – посредственности (? В оригинале было «ничтожества»)

rozgrywać [розгрывач] – разыгрывать, козырять

niechcący [нехцонцы] – нечаянно, ненароком

zewnątrz [зевнончь] – снаружи

przemierzać [пшемежач] – ходить, идти, бродить

zalać [залачь] – залить

rozkoszować się [розкошовачь ще] – наслаждаться

błoto [буото] – грязь, болото

stwór [ствур] – чудовище, создание (значения «тварь» вроде нет)

osiągnąć [осёнгнончь] – достигнуть

polegać [полегачь] – заключаться

gdyby [гдыбы] – кабы, если бы

powstrzymać [повстшымачь] – удержать, остановить

wykonać [выконачь] – исполнить, совершить

własny [вуасне] – самостоятельно, сам, собственный

tańczyć [танчычь] – танцевать

usiłować [ущиуовачь] – пытаться, силиться

mur [мур] – стена

przy [пши] – при, около

przykleić się [пшиклеичь ще] – приклеиться, прилепиться

kram [крам] – стойло, ларёк, будка…

szereg [шерег] – ряд, шеренга

zabijać [забиячь] – забивать, убивать, искоренять

zostać [зостачь] – стать, остаться

zapragnąć [запрагнончь] – захотеть

День 4.

szczególnie [щчегульне] – особенно, szczególny – особенный

ciężko [ченжко] – тяжко, тяжело

cień [чень] – тень

dziać się [дзячь ще] – происходить, случаться

odstręczać [одстренчачь] – отдалять, отвращать (наверное)

rycerz [рыцеж] – рыцарь

sumienie [сумене] – совесть

honor [хонор] – честь, почести, гонор, салют.

Ileż [илеж] – сколько-то

chwila [хфила] – момент, миг. do tej chwili – до сих пор

ciągle [чонгле] – постоянно, непрерывно / ciągly [чонглы] – непрестанный, постоянный, безотлучный

wtedy [фтеды] – тогда

odebrać [одебрач] – отобрать

szkoda [шкода] – обидно (нар.) Убыток, ущерб, досада (сущ.)

doczekać się [дочекачь ще] – дождаться

wdzięczność [вдзенчнощч] – благодарность, признательность

tłoczyć się [тлочыч ще] – прессовать и, видимо, толпиться, толкаться

jeździec [ежьджец] – всадник, кавалерист

szlachetny [шлахетны] – благородный

kary [кары] – вороной

odruchowo [одрухово] – невольно

zapatrzyć się [запатшычь ще] – залюбоваться

migotliwy [миготливы] – переливчатый и, видимо, сияющий, сверкающий

od razu [од разу] – тотчас, сперва

zalany [заланы] – залитый, захлёстнутый

fala [фала] – волна

wyczuć [вычуч] – почувствовать, wyczuwać – чувствовать

zdławiony [здуавёны] – сдавленный, подавленный

rywal [рывал] – соперник

wspólny [фспулны] – общий

coś za bardzo [цощ за бардзо] – что-то очень

zimno [зимно] – холодно

wyrachowany [вырахованы] – корыстолюбивый и, вероятно, расчётливый

wzruszył ramionami [взрушил рамёнами] – пожал плечами

uniknąć [уникнончь] – избегнуть

zapomnieć [запомнечь] – забыть

spędzić [спендзичь] – провести

ciało [чауо] – плоть

odsunąć się [одсунончь ще] – отстраниться, отступить. Odsunąć – отвести (в т.ч. взгляд)

kąt [конт] – угол

natychmiast [натыхмяст] – тотчас, вскоре, мигом, сразу

dzbanek [дзбанек] – кувшин

popatrzeć [попатшачь] – взглянуть

skądś [скондщ] – откуда, откуда-то

kociak [кочак] – котёнок

zatrzymać się [затшымачь ще] – замереть, остановиться

niezdecydowanie [нездецыдоване] – нерешительность

stworzenie [стфожене] – существо, создания (мн.ч)

sporo [споро] – много

mają sporo do czynienia [маён споро до чыненя] – имеют много общего (кажется, устойчивый оборот)

День 5

przepędzać [пшепендзачь] – гнать

unieść [унещчь] – приподнять

brew [брев] – бровь

uznać [узначь] – счесть, признать

zaproszenie [запрошене] – приглашение / zapraszać – приглашать

zdążyć [здонжичь] – успеть

odpowiedzieć [одповедзечь] – ответить, отозваться

wezwanie [везване] – вызов, призыв

przekazać [пшеказачь] – передать, сдать, передоверить

wystarczyć [выстарчычь] – хватить / wystarczy [выстарчы] – хватит

łatwo [уатфо] – просто (нар.), łatwy – лёгкий, простой, несложный, незамысловатый

cudzy [цудзы] – чужой, иноземный

zdolny [здольны] – способный, одарённый, годный, талантливый

najwyżej [найвыжей] – превыше всего

wybić [выбичь] – выбить, выломать, вышибить. Возможно, уничтожить?

wybiłby ich do nogi [выбиубы их до ноги] – эээ… выбил бы их ногами? С ноги? Забил бы ногами? Видимо, какой-то оборот, не могу найти устойчивого перевода.

dysponować [дыспоновачь] – располагать, обладать

obawiać się, [обавячь ще] – сомневаться, опасаться, бояться

musieć [мусечь] – надо, нужно / będzie musiał [бендзе мусяу] – придётся (будет нужно)

wychylić [выхыличь] – отклонить. Должно быть ещё значение, по контексту не подходит никак

moc [моц] – сила, власть, мощь

uratować [уратовачь] – спасти

udręczone [удренчоне] – беспомощное, ущемлённое (???)

umysł [ратунек] – спасение, помощь, выручка (в знач. «прийти на выручку»)

podjąć się [подйончь ще] – взять на себя, взяться

wyłapać [выуапачь] – выловить

dżuma [джума] – чума, zadżumione [заджумёне] – зачумлённые

szczur [шчур] – крыса

liczba [личба] – число, количество

coraz mniej [цораз мней] – всё меньше

drgnąć [дргнончь] – шелохнуться, вздрогнуть

należy [належи] – надлежит, следует, подобать (гл.) ȳȳ

walczyć [валчычь] – бороться

większy [венкши] – больше (ср. степень от wielki [велки])

zjednoczyć [зъедночычь] – соединить, объединить

za przeproszeniem [за пшепрошением] – извините, извините за выражение

niestety [нистеты] – к сожалению, увы

chwycić [хвычичь] – схватить, ухватить

puchar [пухар] – кубок, чаша, бокал

pyszczek [пышчек] – мордочка

obrzydzenie [обжидзене] – отвращение, брезгливость

skrzywdzić [замежачь] – намереваться

kosztować [костовачь] – отведывать, пробовать / zakosztować [закоштовачь] – отведать

więc [венц] – поэтому, итак, значит

wielu [велу] – многие

haust [хауст] – глоток

wyciąć [вычончь] – вырезать, прорезать

kula [кула] – шар, сфера, пуля / półkula [пулкула] – полусфера, полушарие

potworny [потфорны] – ужасный, ужасающий

gwiazda [гвязда] – звезда

skręcić [скренцичь] – свернуть, повернуть, согнуть / kręcić [кренцичь] – вращать, крутить

День 6

Popielne [попелне] – видимо, «пепельный» или какая-то схожая форма, но словари не дают. Зато дают пепельный – popielaty [попелаты]

przelewać [пшелевач] – переливать

zmęczyć się [зменчычь ще] – устать, утомиться

ruch [рух] – движение, напор, ход

zelżeć [зелжечь] – облегчиться, уменьшиться, стать легче

żartować [жартовачь] – шутить, подшучивать, шалить

poruszyć się [порушычь ще] – зашевелиться, шевельнуться

pęcznieć [пенчничь] – набухать, опухать

chmura [хмура] – туча, облако

zapowiadać [заповядачь] – предвещать, обещать, сулить

burza [бужа] – буря, шторм, гроза

podpełzać [подпеужачь] – подползать

zmierzyć się [змешычь ще] – смериться, помериться, столкнуться

z góry [з гуры] – наперёд

obniżyć się [обнижычь ще] – снизиться, стать ниже, опуститься

hałas [хауас] – шум, возня

wycofywać się [выыысофывач ще] – откатываться

muszla [мушла] – раковина (всм. ракушка, а не сантехника)

szary [шары] – серый, облачный, тёмный, потускнелый

stalowy [сталовы] – стальной

mieniący się [менёнцы ще] – переливающийся, сверкающий

czas [час] – время, пора. Czas na nas – нам пора

rzeczywiście [жечевищче] – в самом деле, вправду, так-таки

uczta [учта] – пир

wspaniały [фспаняуы] – прекрасный, удивительный, красивый, роскошный, чудесный, великолепный

zaryzykować [зарызыковачь] – рискнуть

stwierdzenie [стфердзене] – констатация, изъявление, подтверждение

można nawet zaryzykować stwierdzenie [можна навет зарызыковачь стфердзене] – можно даже рискнуть сказать (уст. оборот, похоже)

wiązać [вензачь] – связывать, вязать

smutek [смутек] – тоска, горе, скорбь, печаль, грусть

szalony [шалоны] – шальной, безумный, сумасшедший, помешанный, полоумный. Безумец (сущ)

przypadać do gustu [пшыпадачь до густу] – нравиться, приходиться по вкусу

wyglądało na to [выглондауо на то] – похоже, похоже на то

jakkolwiek [яккольвек] – однако, хотя

uciecha [учеха] – утеха, потеха, забава

błąkać się [блонкачь ще] – блуждать, странствовать, запутываться. zabłąkać się – забрести, зайти (??)

dopaść [допащчь] – настичь, добраться

zastanawiać się [застанавячь ще] – задумываться, раздумывать

rzucić się [жучить ще] – устремиться, ринуться, броситься, хлынуть /rzucać się [жуцачь ще] – бросаться, кидаться, набрасываться

nieznośny [незнощны] – невыносимый, нестерпимый, невозможный

ciężar [ченжар] – вес, гнёт, тяжесть

wrzucić [вжучичь] – вскинуть, бросить, забросить, опустить

sklepienie niebieskie [склепене небеске] – небосвод, свод небесный

zacisnąć [зачиснончь] – сжать

zęby [зенбы] – зубы

wytrzymać [вытшымачь] – выстоять, вытерпеть, выдержать, стерпеть, стойко держаться

День 7

ustąpić [устонпичь] – уступить, уняться

zwykle [звыкле] – обычно, обыкновенно / niezwykle [незвыкле] – необычайно, чрезвычайно

latający [латайонцы] – летучий, летающий

półprzezroczysty [пульпшезрочисте] – полупрозрачныq, przezroczysty – прозрачный

obrzydlistwo [обжидлистфо] – гадость, мерзость, ехидство (внезапно!)

zmęczony [зменчоны] – усталый, измученный, утомлённый

irytacja [ирытацья] – раздражение

rozcinać [розчыначь] – рассекать

galaretowaty [галаретоваты] – студенистый

dotrzeć [дотшечь] – добраться

wpatrywać się [фпатрывач ще] – вглядываться, всматриваться

zdołać [здоуачь] – смочь

istnieć [истнечь] – иметься, существовать

właściwie [вуащчиве] – собственно, кстати, вообще-то

spisek [списек] – сговор, заговор

przypadek [пшипадек] – случай, случайность / na wszelki wypadek [на фшелки выпадек] – на всякий случай

zadziałać [задзяуачь] – сработать, задействовать, подействовать

prawo wszechświata [право вшехщфята] – закон Вселенной, закон мироздания

poza [поза] – кроме, исключая, вне. Не где-то (poza Eterną – не были в Этерне)

obdarzać [обдажачь] – одаривать, награждать

uświadomić sobie [ущвядомичь собе] – осознать, сознавать

rozkaz [росказ] – приказ, указ, веление

wszyscy [фшисцы] – все

zależeć [залежечь] – зависеть

wynik [выник] – исход, итог, результат

potyczka [потычка] – стычка, схватка, сражение

wcześniej czy później [вчещней чы пужней] – рано или поздно

zresztą [зрештон] – впрочем

ostatnimi czasy [остатними часы] – в последнее время

zaskoczyć [заскочычь] – настичь, ошарашить

brzmieć [бжмечь] – звучать

przerażająco [пшеражайонцо] – ужасающе, устрашающе

poderwać się [подервачь ще] – подорваться, оживиться

zrzucić [зручичь] – уронить, обрушить, сбросить

podłoga [подуога] – пол

traktowanie [трактоване] – обращение, обхождение

День 8

zabójca [забуйца] – убийца; zabić [забичь] – убить

zaciekłość [зачекуощч] – ожесточение, свирепость. Возможно, ярость?

na własne oczy [на вуасне очы] – воочию, как наяву, собственными глазами

czyjś [чыйш] – чей-то

uczucie [учуче] – чувство

o co chodzi? [о цо ходжи?] – в чём дело?

sprawka [справка] – вина

ciągle jeszcze [чонгл ещче] – всё ещё

mordować [мордовачь] – убивать

posuwać [позувач] – ??? (Ci, co się za nim posuwali…)

marnować czas [марновач час] – терять время

krok [крок] – шаг

Po co mu to? [по цо му то?] – зачем ему это?

kłócić się [куусичь ще] или [клучичь ще], нечто среднее – враждовать, ссориться

pokonać [поконачь] – побороть, одолеть

uderzać [удежачь] – ударять

wyjątek [выйонтек] – исключение

zwycięzca [звычензца] – победитель

przejść [пшейщчь] – перейти

uliczka [уличка] – улочка, переулок

zabudować [забудовачь] – застроить

piętrowy [пентровы] – многоэтажный, ярусный, этажный

ujarzmić [уйажничь] – покорить, поработить / nieujarzmiona [неуйажмёна] – непорабощённая, непокорная?

zawsze [завше] – всегда

połączyć [поуончычь] – связать, скрепить, сплотить

wytworny [вытфорны] – изящный, щегольской, галантный, изысканный, грациозный, уточнённый

rozlegać się [розлегачь ще] – раздаваться

huk [хук] – грохот

zatrzasnąć [затшаснончь] – захлопнуть, защёлкнуть

gospodarz domu [господаж дому] – хозяин дома

wyraźnie [выражне] – внятно, отчётливо, явно

brzęk [бженк] – звон, лязг

szyby [шыбы] – стёкла (мн. ч.), szybka [шыбка] – стекло

wściekły [фшчекуы] – яростный, исступлённый

wrzask [вжаск] – крик, ор, визг

uderzenie [удержене] – удар, толчок, пинок

szamotanina [шамотанина] – драка

resztki [рештки] – остатки, объедки, мусор

przekonywać [пшеконевачь] – убеждать

żądać [жондачь] – требовать

wtrącać [втронцась] – вмешиваться

potrafić [потрафичь] – уметь, мочь, умудряться

niech po trzykroć będą przeklęte [нех по тшыкоч бендон пшекленте] – пусть будут трижды прокляты

szarpnąć [шарпнончь] – дёрнуть, рвануть

kopniak [копняк] – пинок, удар

futryna [футрына] – косяк, дверная коробка

krzyknąć [кшикнончь] – закричать, вскрикнуть, крикнуть, заорать

День 9

słotny [суотны]– слякотный, ненастный

otulić [отуличь] – окутать, укрыть

brudny [брыдны] – грязный, поганый, чумазый

wiejski [вейски] – сельские, деревенские

grzęznąć [гжензнончь] – вязнуть

niemal [немал] – почти

lepszy [лепшы] – лучше

podróżować [подружовачь] – странствовать, путешествовать

konieczność [конечнощч] – необходимость, надобность

prowadzić [проваджичь] – вестись, вести

towarzyszyć [товажышычь] – сопровождаться, сопутствовать

tydzień [тыджень] – неделя / tygodnie [тыгодне] – недели (мн. ч.)

księżyc [ксенжыц] – луна

przesilenie [пшесилене] – солнцестояние

turkus [туркус] – бирюза

bursztyn [бурштын] – янтарь

krwawnik [крвавник] – сердолик

gorszy [горшы] – хуже

przymus [пшимус] – принуждение / przymusić – принудить

zachlapać [захлапачь] – забрызгать

wymęczyć [выменчычь] – измучить

grząski [гжонски] – вязкий, топкий

gawron [гаврон] – грач

zdecydowanie [здецыдоване] – решительно, уверенно / решимость (сущ.)

odzierało – ??? odzierać ??

z własnej woli [з вуасней воли] – по собственной воле

dokoła [докоуа] – вокруг, около

żadnej [жадней] – никакой / bez żadnej – без какой-либо

dopiero [доперо] – только, лишь, только когда, наперёд, уж

przyozdobić [пшиоздобичь] – изукрасить, приодеть, принарядить

szpetota [шпетота] – уродство, безобразие

zwłaszcza [звуашча] – особенно, особо

posępny [посенпны] – угрюмый, мрачный, ненастный, печальный, грустный, пасмурный

wyimaginowany [выимагинованы] – выдуманные, воображаемые, мнимые

zgoła [згоуа] – отнюдь, совсем

młodzian [муодж’ан] – юноша

krewny [кревны] – родич, родственник

nieubłagany [неубуаганы] – неумолимый

giermek [гермек] – оруженосец

czyli [чыли] – значит

hrabia [храб’я] – граф

cioteczny [чётежны] – двоюродный

iście [ищче] – поистине

w świetle prawa [в щфетле права] – по закону, в соответствии с законом

decydować [децыдовачь] – решать

spadkobierca [спадкоберца] – наследник

obowiązki [обовёнзки] – обязанности / obowiązek – обязанность, долг, обязательство, повинность

wyposażyć [выпосажычь] – оборудовать, оснастить. Возможно, ещё и «одарить»?)))

dość [дощч] – достаточно, довольно

niepowodzenie [неповоджене] – неудача, незадача

przytrafić się [пшитрафичь ще] – случиться

nadchodzący [надходзонцы] – предстоящий, грядущий, наступающий

słynny [суынны] – славный, прославленный, знаменитый

posiadłość [посядуощч] – усадьба, имение, имущество

zgodny [згодны] – дружный, слаженный

szlachcic [шлахчиц] – дворянин

najeźdźca [найеждзца] – захватчик

zdrajca [здрайца] – изменник, предатель

cnota [цнота] – добродетель

ze smutkiem [зе смуткем] – сокрушённо

wieża [вежа] – башня

wytłuczona [вытуочона] – разбитая / tłuc [тууч] – колотить, ушибать, бить

skręcać [скренцачь] – сворачивать

wzdłuż [вздууж] – вдоль

brama [брама] – ворота

zebrać się [зебрачь ще] – сойтись, скопиться, собраться

spory [споры] – значительный

tłumek [туумек] – небольшая толпа

День 10

podejrzliwy [подейжливы] – подозрительный, мнительный, сомневающийся

drobny [дробны] – мелкий, небольшой

handlarz [хандлаж] – торговец, барышник

wieśniak [вещняк] – крестьянин

odpowiedni [отповедни] – надлежащий, положенный, подобающий, сообразный

poważny [поважны] – серьёзный, уважаемый, степенный, основательный, почтенный

panować [пановачь] – царить, господствовать, властвовать

dzięki [дзенки] – благодаря чему-л.

zdrada [здрада] – предательство, измена

udręczony [удренчоны] – измученный, утомлённый

przyjemny [пшийемны] – приятный, тёплый

rano [рано] – утро, утром

jutro [йутро] – завтра

nie wolno [не волно] – нельзя

zatrzymywać się [затшимывачь ще] – останавливаться

dłużej, niż to konieczne [дуужей, ниж то конечне] – дольше, чем это необходимо

przyjaciel [пшийачел] – друг, приятель

w tajemnicy [в тайемницы] – втайне

zapewnić [запевничь] – уверить, заверить

za mało [за мауо] – слишком мало

przypaść [пшипащчь] – выпасть, припасть, достаться

padlinożercy [падлиножерцы] – падальщики

policzyć [поличычь] – пересчитать, сосчитать, рассчитать / liczyć się – считаться

narażać [наражачь] – подвергать

nalegać [налегачь] – настаивать

żeby [жебы] – чтобы, для того чтобы

zaprzeć [запшечь] – упереться, отказаться

День 11

opończa [опоньча] – одеяло, тент. Может, ещё и плащ?:D

zgoda [згода] – примирение, мир, согласие. Верно (?). zgodzić się [згоджичь ще] – согласиться

zwolnić [зволничь] – двигаться медленнее, освободить

dokładnie [докуадне] – ровно, чётко, аккуратно

ogier [огер] – жеребец

najlepszy [найлепшы] – наилучший, благороднейший /dobry, lepszy, najlepszy/

złożyć [зуожичь] – подать, сдать

ofiara [офяра] – жертва, подаяние

mnich [мних] – монах

chałat [хауат] – лапсердак ?? Одеяние, ряса наверное

większość [венкшощч] – большинство

wyznawać [вызнавачь] – исповедовать

odmawiać [одмавячь] – отказывать, отрицать, отговаривать

bigot [бигот] – святоша?..

oświadczyć [ощфядчычь] – заявить, объявить

kubek [кубек] – чарка, кружка, бокал

miejski [мейски] – городской

wałach [вауах] – мерин

litania [литания] – молитва? Песнь?

oczekiwać [очекивачь] – ожидать

rządzący [жондзонцы] – правящий / zarządzać [зажонджачь] – управлять / zarząd – управление

kolejny [колейны] – следующий, очередной

wyruszać [вырушачь] – выдвигаться, отправляться

na czele [на челе] – во главе

dożywotni [доживотни] – пожизненный

ośrodek [ощродек] – средоточие, центр

półwysep [пуувысеп] – полуостров

poparcie [попарче] – поддержка

własnoręcznie [вуасноренчне] – собственноручно

współczesny [вспуучесны] – современный, теперешний

odrzucić [одручичь] – отменить, отклонить

dokonać [доконачь] – завершить

День 12

przytulny [пшытулны] – уютный

szyld [шылд] – вывеска

obserwować [обсервовачь] – наблюдать, следить

wrażenie [вражене] – ощущение, впечатление

zamówić [замувичь] – заказать

dusić [дусичь] – душить, тушить

warzywo [важиво] – овощ

wypoczynek [выпочынек] – отдых

posiłek [посиуек] – еда

mylić się [мыличь ще] – ошибаться, путаться

pobliski [поблиски] – ближний, близлежащий

zegar [зегар] – часы

leciwy [лечивы] – пожилой

otyły [отыуы] – тучный, полный

kaptur [каптур] – капюшон

podejrzanie [подейжане] – подозрительно

rysy [рысы] – черты

brwi [брви] – брови

nasada nosa [насада носа] – переносица

milczeć [милчечь] – молчать

wąż [вонж] – змей, уж, шланг:D

przyjrzeć się [прийжечь ще] – присмотреться, всмотреться

nadejść [надейщчь] – наступить, настать, приблизиться

po to [по то] – чтобы

rada [рада] – совет

przekonanie [пшеконане] – убеждения

cokolwiek [цоколвек] – всякое, что-либо, нечто, немножко / сokolwiek by nie było – что бы не было

broń [бронь] – оружие

przeszkadzać [пшешкадзачь] – мешать, препятствовать, перебивать

westchnąć [вестхнончь] – вздохнуть

wykorzystać [выкожыстачь] – использовать

wszak [вшак] – ведь

День 13

wrócić [вручичь] – вернуть, вернуться, возвратиться

wilczek [вильчек] – волчонок, wilk [вил’к] – волк

dać sobie radę [дачь собе раден] – справиться

na razie [на разе] – пока

nikczemnik [никчемник] – мерзавец, подлец

podatek [податек] – налог

dzikus [джикус] – дикарь

dowódca [довудца] – полководец, вождь, командир,

marzyć [мажычь] – мечтать

mara [мара] – дух, призрак, привидение

stan [стан] – звание, stopień [стопень] – степень, но, наверное, и «звание» тоже?

nadskakiwać [надскакивачь] – всячески угождать кому-л.

przydatny [пшидатны] – полезный

będący [бендонцы] – являющийся

łaska [уаска] – милость / niełaska [неуаска] – немилость, опала

obrażać [ображачь] – оскорблять, обижать

ubiegły [убегуы] – прошедший, минувший

indziej [инджей] – в другом месте

zaufanie [зауфане] – доверие, доверчивость

plotka [плотка] – сплетня

zwierzeń [звежень] – откровение

zaś [защ] – же, но

życzliwy [жычливы] – благожелательный, приветливый, сочувственный

kolacja [колацья] – ужин

wyśmienity [выщмениты] – отменный, превосходный

beztroski [безтроски] – беззаботный, беспечный

sztywny [штывны] – сухой, чопорный, натянутый, неподвижный

dziobać [джёбачь] – ковырять

niezbyt [незбыт] – не совсем / zbyt – чересчур, слишком

zręcznie [зренчне] – ловко

żartować [жартовачь] – шутить, подшучивать

День 14

znakomicie [знакомиче] отлично, великолепно

pachołek [пахоуек] - кнехт, слуга, прислужник

oparty [опарты] - основанный

kłamstwo [куамстфо] - ложь

żebrzące [жебжонче] - нищее

miękki [менки] - мягкий

zwracać [зврацачь] - устремлять

spojrzenie [спойжене] - взгляд, взор

dowolny [довольны] - любой

przeszkoda [пшешкода] - помеха, препятствие, затруднение

wlec [влечь] - волочь, влачить, тащиться?

raczej [рачей] - скорее всего

poważnie [поважне] - серьёзно

naczynie [начыне] - посуда, сосуд

kompletnie [комплетне] - совершенно

siwy [сивы] - седой

wart [варт] - достойный

mały palec [мауы палец] - мизинец

wujek [вуйек] - дядя

gwałtowny [гваутовны] - резкий, бурный, стремительный, неукротимый

łotr [уотр] - мерзавец, подлец, негодяй, злодей, подонок

masz rację [маш рацьен] - ты прав, ты права

zdradliwy [здрадливы] - предательский, вероломный

szał [шау] - бешенство, неистовство

duma [дума] - гордыня, высокомерие / dumnie [думне] – высокомерно

nie uderza nigdy zza węgła - не ударит из-за угла, но węgł - угол?

przede wszystkim [пшеде вшистким] – прежде всего

wieczerza [вечежа] – вечеря, ужин

mruknąć [мрукнончь] – забормотать, замурлыкать

przeliczyć [пшеличычь] – просчитаться

godzina [годжина] – час

hardość [хардощч] – надменность, высокомерие

błąd [буонд] – промах, ошибка

popełnić [попеуничь] – совершить

wysiłek [высиуек] – усилие, натуга, труд

pozostali [позостали] – оставшиеся, остальные

podążyć [подонжичь] – последовать, пойти

День 15

wywoływać [выволывачь] – вызывать

uporczywy [упорчивы] – настойчивый, неотступный

kosz [кош] – корзина, лукошко, короб

a nuż [а нуж] – авось

wrzeszczeć [вжешчечь] – орать, вопить / rozwrzeszczany [розвжешчаны] – разоравшийся

wikt [викт] – пропитание

zapewniać [запевнячь] – обеспечивать

uciekinier [учекинер] – беглец, беженец

gotówka [готувка] – наличность, наличные

obrzucić [обжучичь] – окинуть

łóżko [уужко] – кровать, постель

kiwać się [кивачь ще] – шататься

mimo wszystko [мимо вшистко] – всё равно

mdlić [мдличь] – мутить, тошнить

z powodu [з поводу] – по, по причине, впоследствии

dziadek [джядек] – дедушка, дед

szaleństwo [шаленьстфо] – безумие, сумасшествие

włości [вуощчи] – земля

odległy [одлегуы] – дальний, отдалённый

krewniak [кревняк] – родственник

zero [зеро] – нуль

mszyca [мшица] – вошь, тля

jęk [йенк] – причитание, оханье, стон

gnojowy [гнойовы] – навозный

obrzydliwie [обжидливе] – противно, мерзко, гадко

pukanie [пукане] – стук

nieścisły [нещчисуы] – нечёткий, нестрогий

serwować [сервовачь] – подавать, сервировать

jarzyny [йажины] – овощи

przaśny [пшащны] – пресный

placki [плаки] – оладьи, лепёшки

taca [таца] – поднос

chociaż [хочаж] – хотя

wyjście [выйщче] – выход

wygnaniec [выгнанец] – изгнанник

słusznie [суушне] – поделом, правильно

День 16

przełknąć [пшеуконч] – проглотить, сглотнуть

oświadczyć się [ощвядчычь ще] – сделать предложение, посвататься

grubszy [грубшы] – толще (ср. ст.) / gruby [грубы] – толстый

zażądać [зажондачь] – потребовать

trzos [тшос] – пояс, мошна, кошелёк

po czym [по чым] – потом, затем

zabrać się [забрачь ще] – приняться, приступить

kwas [квас] – кислота, (кислятина?)

na dodatek [на додатек] – вдобавок

buczeć [бучечь] – гудеть

wykreślać [выкрещлачь] – выписывать, вычерчивать

koło [коуо] – колесо, круг, окружность

przyciągać [пшычёнгачь] – привлекать

strawa [страва] – еда, пища

uczciwy [уччивы] – честный, правдивый

spyża [спужа] – ? что-то типа еды тоже

rasa [раса] – раса, порода

przyjemność [пшийемнощчь] – удовольствие

korzonki [кожонки] – корешки

przedkładać [пшедкуадачь] – представлять, предпочитать

kawałek [кавауек] – кусок

winnica [винница] – виноградник

pasożyt [пасожит] – нахлебник

tortura [тортура] – пытка

wspólnota [вспулнота] – община

w wyniku [в вынику] – в результате, в итоге

zachować się [заховачь ще] – сохраниться

żywioł [жывёу] – стихия

sens [сенс] – смысл, значение

ośmiornica [ощмёрница] – спрут, осьминог

przeciąć [пшечёнчь] – рассечь

urwisko [урвиско] – утёс

dzik [джик] – кабан, вепрь

День 17

rozkładać się [розкуадачь ще] – разлагаться, гнить

bagno [багно] – болото, топь, трясина

żywot [жывот] – жизнь, житьё

zwariować [зварёвачь] – сойти с ума, рехнуться, спятить

wargi [варги] – губы

blady [блады] – бледный

pysk [пуск] – морда, рожа (Рожа?! :D)

sądzić [сондзичь] – судить, полагать

gwizdać [гвиздачь] – свистеть, визжать

kędzior [кенджёр] – локон, завиток

ślicznotka [щличнотка] – красотка

ręczyć [ренчычь] – ручаться, поручаться

liczyć na [личычь на] – уповать, надеяться ?

obejrzeć się [обейжечь ще] – оглянуться, оглядеться

próg [пруг] – порог

wiek [век] – век, столетие, возраст

kieszeń [кешень] – карман

szczery [шчеры] – искренний, откровенный, честный

kpina [кпина] – шутка, издёвка, насмешка, усмешка?

niech mnie Czworo [них мне Чворо] – побери меня Четверо, пусть меня Четверо… поберут? Как-то так. Было ещё niech ich Zielonooki побери их Зеленоглазый

pieniądze [пенёндже] – деньги

dużo [дужо] – много

sprzedać [спшедачь] – продать

niestrawność [нестравнощчь] – изжога

faszerować się [фашеровачь ще] – эээ… если без się, то фаршировать. Сочетание переводят как «наполнить себя». Звучит фигово))

po licho [по лихо] – за каким бесом, на кой?

różaniec [ружанец] – чётки

znosić [зносичь] – терпеть, выносить

nakładać [накуадачь] – надевать

kapelusz [капелуш] – шляпа

porządnie [пожондне] – порядочно, хорошенько

szargać [шаргачь] – замарывать

roześmiać się [розещмячь ще] – рассмеяться, расхохотаться

zapewniać [запевнячь] – уверять

День 18

żebrać [жебрачь] – побираться, нищенствовать

nawiasem mówiąc [навясем мувянц] – в общем-то, кстати

przejmować się [пшеймовачь ще] – волноваться, переживать

poddać się [подачь ще] – сдаться, покориться, подчиниться

wąs [вонс] – ус / podkręcił wąsa – подкрутил усы

przesadnie [пшесадне] – слишком, чересчур

dokądkolwiek [докондкольвек] – куда-нибудь, куда-либо, куда бы

wybierać się [выберачь ще] – собираться, перебираться, выбираться

schadzka [сходзка] – свидание

upierać się [уперачь ще] – упорствовать, настаивать

zasada [засада] – принцип, правило

wymagać [вымагачь] – требовать

cnotliwy [цнотливы] – добродетельный

ponieważ [поневаж] – поскольку, так как

mieć do czynienia [мечь до чыненя] – иметь дело

martwić się [мартфичь ще] – горевать, сокрушаться, расстраиваться

prosto [просто] – прямо, просто

narzucić [нажучить] – набросить

peleryna [пелерина] – плащ

naprzód [напшуд] – вперёд

czyn [чын] – поступок, дело

oznajmić [ознаймичь] – объявить

oberża [обержа] – трактир

gatunek [гатунек] – жанр, сорт, порода

sprytny [спрытны] – пронырливый, хитрый, смекалистый, сметливый, искусный, хваткий, дошлый

łyk [уук] – глоток

pocałunek [похаунек] – поцелуй

uważano [уважано] – считалось

wyłącznie [выуончне] – исключительно

marynarz [марынаж] – моряк

stały [стауы] – постоянный, неизменный

skierować [скеровачь] – направиться

ulicę Spalonej Strażnicy – эээ… улица горелой стражи? Спалённой стражи? Какой, к кошкам, стражи?!

pomarańczowy [помаранчовы] – оранжевый

bawić się [бавичь ще] – развлекаться, забавляться

wystroić [выстроичь] – приодеть, разодеть, нарядить

zastawa stołowa [застава стоуова] – посуда

statek [статек] – корабль, судно

W mowie potocznej [в мове поточней] – в просторечии

День 19

Stwory Zmierzchu [створы змежху] – Закатные твари

żreć [жречь] – жрать

stawić [ставичь] – ставить

zazwyczaj [зазвычай] – обычно

żywić [жывичь] – кормить

ile kosztuje? [иле костуйе?] – сколько стоит?

wcale [вцале] – ничуть, нисколько

szmata [шмата] – тряпка, тряпьё, рвань

brudny [брудны] – грязный, запачканный

zwyczajny [звычайны] – рядовой, обычный

szacunek [шацунек] – почтительность, уважение, пиитет

pragnąć [прагнончь] – алкать, мечтать, жаждать, желать

tłuszcz [туушч] – жир

wahanie [вахане] – колебание, сомнение

smakołyki [смакоуыки] – лакомства, сладости. Яства?

Lebioda [лебёда] – лебеда

czcigodny [ччигодны] – достопочтенный, достойный

podejmować [подеймовачь] – принимать, нанимать, угощать

rożen [рожен] – вертел, шампур

odrzucenie [оджучене] – отказ

rachubę [рахубен] – расчёт

uprzejmość [упшеймощчь] – вежливость, учтивость

tłuścioch [туущчох] – толстяк

szczelny [шчелны] – плотный

zasłona [засуона] – штора, пелена

ledwo [ледво] – едва

pucołowaty [пуцоуоваты] – круглолицый

przesadzać [пшесадзачь] – преувеличивать, утрировать

День 20

lichwiarz [лихфяж] – ростовщик

złodziej [зуодзей] – вор, злодей

zuchwały [зухфауы] – наглый, дерзкий

znajdować [знайдовачь] – находить, оберегать, стеречь

opowieść [оповещчь] – рассказ

chcąc nie chcąc [хцонц не хцонц] – волей-неволей, поневоле

wierzyć [вежичь] – верить

słynąć [суынончь] – слыть

nieswojo [несфойо] – неловко, смутно, не по себе

spodziewać się [сподзевачь ще] – ожидать, ожидаться,

zaproponować [запропоновачь] – предложить / zaproponowany – предложенный

wyróżnienie [выружнене] – награда, отличие

delikatnie rzecz ujmując [деликатне жечь уймуйончь] – мягко говоря

kafelek [кафелек] – плитка, изразец

korytarz [корытаж] – коридор, галерея

do góry [до гуры] – вверх, наверх, в гору

uznawać [узнавачь] – признавать

schody [сходы] – лестница

zamykać się [замыкачь ще] – закрываться, замыкаться, смыкаться, захлопываться

podczas [подчас] – когда, тогда когда

przekraczać [пшекрачачь] – переступать

spoczywać [спочывачь] – возлежать, отдыхать, покоиться

uprzejmy [упшеймы] – учтивый, вежливый

ktokolwiek [ктокольвек] – кто-нибудь, кто-либо, кто бы ни

skrzywdzić [скшивдзичь] – обидеть

sufit [суфит] – потолок

woń [вонь] – аромат, благоухание

na środku [на щродку] – посередине

kitel [китель] – халат, китель

mieszanka [мешанка] – смесь, состав

День 21

szaty [шаты] – одежда

zwrot [зврот] – обращение

w stosunku do [в стосунку до] – в отношении

szanowny [шановны] – уважаемый

bezlitosny [безлитосны] – безжалостный, беспощадный

przyzwyczajenie [пшизвычаене] – привычка

podporządkowaniе [подпожондковане] – подчинение

rozpłynąć się [розплынончь ще] – растаять, раствориться

przyłączyć się [пшиуончычь ще] – присоединиться

zaspokoić [заспокоичь] – удовлетворить

luminarz [луминаж] – светило

wzmacniać [взмацнячь] – укреплять

całkowicie [цауковиче] – всецело, целиком

dowiedzieć się [доведзечь ще] – узнать, выяснить

najważniejsze [найважнейше] – главное

chwycić [хвычичь] – схватить, сжать, забрать, цапнуть

garść [гарщчь] – ладонь, горсть

podzielać [подзелачь] – разделять

ułatwić [ууатфичь] – облегчить

uzyskać [узыскачь] – получить, добиться, извлечь

opaść [опащчь] – опуститься, спуститься, упасть, опасть, улечься, плюхнуться

fotel [фотель] – кресло

skosztować [скоштовачь] – отведать

okazać [оказачь] – показать, проявить, предъявить

ufać [уфачь] – доверять

umysł [умысу] – ум

skoro [скоро] – если, коли

zakon [закон] – орден

opuszczać [опушчачь] – покидать

wedle [ведле] – в соответствии с

ubierać się [уберачь ще] – одеваться

по биологии ИЭФБ

Современные аналитические методы в клеточной биологии и биохимии

Продолжительность: 1,5-2 часа

Темы семинара:

Криоэлектронная микроскопия в биологии. Трехмерная реконструкция, томография, single particle analysis.

Визуализация клеток, тканей, зоологических объектов. Флуоресцентная

и конфокальная микроскопия, многопараметрический скрининг.

Роботизированная селекция клеточных линий продуцентов эукариот и прокариот - высокоэффективный подход для разработки биотерапевтических белковых препаратов.

Исследование активации клеточных рецепторов. Электрофизиологические исследования ионных каналов методом Patch Clamp.

Времяразрешенная флуоресцентная спектроскопия и микроскопия в биофизике.

Спектроскопия кругового дихроизма и остановленного потока. Изучение структуры и свойств биомолекул, кинетики связывания с лигандами.

Организатор: Компания Техноинфо

Контакты организаторов: Дмитрий Плешков, тел. +7 926 610-91-79, e-mail: [email protected].

рефератов.

Темы рефератов.

Специфика правового регулирования банковских сделок,

осуществляемых в форме кредитового перевода денежных средств.

Банковская тайна и банковская информация: сравнительно-правовые

характеристики.

Юридическая оценка деловой репутации кредитной организации.

Правовое регулирование банковых операций с платёжными картами.

Правовые проблемы и практика взаимодействия кредитной организации и федеральной службы по финансовому мониторингу.

Залог товара в обороте как способ обеспечения обязательства в банковом кредите.

Особенности правовой природы сделок, осуществляемых в рамках дебетового перевода.

Проблемы привлечения банков к ответственности за правонарушения в расчетных отношениях.

Проблемы привлечения кредитных организаций к ответственности за правонарушения в налоговой сфере.

Особенности правовой природы договора доверительного управления имуществом.

Сравнительно-правовой анализ различных способов обеспечения кредитного обязательства.

Особенности правового статуса Банка России как участника кредитного договора.

Способы эффективной правовой защиты вкладчиков.

Специфика правовой природы договора финансирования под уступку денежного требования.

Правовые проблемы ипотечного кредитования жилья.

Правовые проблемы применения лизинга в авиастроении (или сельском хозяйстве).

Правовые особенности взаимоотношений кредитной организации и государства как участника обеспечения исполнения обязательств в кредитном соглашении.

Юридическая природа контокоррента.

Особенности правовой природы кредитной организации.

Юридический анализ банковского правоотношения.

Система и источники банковского права.

Организационная структура Банка России.

Небанковская кредитная организация. Особенности правового статуса.

Денежно-кредитная политика государства.

Организация безналичных расчетов в России.

Основы правового статуса ЦБ РФ.

Нормативные акты Банка России: понятие, виды, содержание, порядок принятия.

Основы правового статуса коммерческого банка.

Создание кредитной организации.

Банк России как центр банковской системы государства.

Пруденциальное регулирование банковой деятельности.

Лизинг: содержание операции и ее участники.

Институт банковского вклада.

Правовой режим банковского счета. Виды счетов.

Расчетные правоотношения. Формы безналичных расчетов.

Инкассовая форма расчетов.

Аккредитив: понятие, виды, правовое положение участников операции.

Обращение чеков.

Платежное поручение: понятие, правовое положение сторон в сделке.

Вексель: понятие и виды. Вексельные операции банков.

Эмиссия собственных ценных бумаг кредитной организации.

Кредитная организация как профессиональный участник фондового рынка.

Банковая информация: понятие, виды, правовой режим.

Банковая тайна: понятие и содержание. Ответственность за разглашение.

Коммерческая тайна банка: понятие, источники правового регулирования.

.docx

МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ

федеральное государственное бюджетное

образовательное учреждение высшего образования

«Российский экономический университет имени Г.В. Плеханова»

(Смоленский филиал РЭУ им. Г.В. Плеханова)

Кафедра менеджмента и таможенного дела

«Допустить к защите»

Зав. кафедрой менеджмента и таможенного дела

(название кафедры)

_____________ М.Г. Соколова

(подпись)Ф.И.О.

«______» _________________201__ г.

Выпускная квалификационная работа

(бакалаврская работа)

Направление 38.03.02Менеджмент

Профиль Экономика и управление организацией

Тема «Совершенствование технологии продажи товаров и обслуживания покупателя (на примере ООО Фирма «Март»)»

Студента 4 курса заочной ускоренной формы обучения

Слоян Гарика Тосуновича_________________________

(Ф.И.О. студента (-ки))

_____________________________________________

(подпись студента (-ки))

Научный руководитель ВКР:

Новикова Наталья Ефимовна,

(Ф.И.О.)

кандидат экономических наук, доцент

(уч. степень, ученое звание )

_____________________ «___» ____________201_ г.

(подпись)

Смоленск 2017

реферат

Министерство образования и науки ДНР

ГПОУ «ДОНЕЦКИЙ ГОРНЫЙ ТЕХНИКУМ им. Е.Т.АБАКУМОВА»

РЕФЕРАТ

по дисциплине «Информационные технологии в профессиональной деятельности»

ТЕМА ТЕМА ТЕМА

Выполнил:

студент группы 1ПР - 15

Иванов Ивана

Проверил:

преподаватель Бабенко Н.В.

2017

ТЕМЫ РЕФЕРАТОВ

Срок сдачи рефератов до 26.01.17

«Этапы развития информационных систем»

«Типы, оценка и области применения информационных систем»

«Развитие информационных технологий»

«Классификация информационных технологий»

«Обзор прикладного программного обеспечения в профессиональной деятельности. Особенности использования прикладных программ»

«АИС в области обслуживания электромеханического оборудования» - Обязательно для всех

Требования к оформлению:

Параметры страницы

Поля: верхнее - 1см;

левое - 2,5 см;

правое - 1,5 см;

нижнее - 1 см.

Нумерация страниц - внизу по центру, первая страница не нумеруется

Выравнивание по ширине;

отступ красной строки - 1,25

межстрочный интервал - 1,15

Тип шрифта - Times New Roman

размер - 14пт

2

Семинар 2

Тема: Движущие силы, факторы и условия психического развития

1. Кризисы развития. Влияние личностных кризисов на развитие. Пример по данному вопросу из опыта работы.

2. Критические периоды развития личности. Пример по данному вопросу из опыта работы.

3.Проблема соотношения обучения и развития. Понятие «зоны ближайшего развития». (Л.С. Выготский). Пример по данному вопросу из опыта работы.

4.Понятие о сензитивных периодах в развитии психики ребенка. Сензитивные периоды развития с 7 до 17 лет. Пример по данному вопросу из опыта работы.

5.Ритуализация в поведении ребенка с точки зрения психоаналитических теорий. Пример по данному вопросу из опыта работы.

6.Проблема половой идентичности в отечественной и зарубежной литературе. Пример по данному вопросу из опыта работы.

№3

Семинар №3 «Чрезвычайные ситуации техногенного характера»

Вопросы для подготовки:

Понятие техногенных опасностей, их причины, особенности и последствия.

Понятие и виды радиационных объектов. Понятие радиационной аварии, ее причины.

Поражающие факторы радиации. Виды излучения, их проникающая и поражающая способность. Дозы облучения.

Меры по предупреждению и ослаблению воздействия радиоактивных веществ на организм (желательна презентация).

Понятие и виды химически опасных объектов. Понятие химической аварии, ее причины.

Химические вещества: аммиак, хлор, ртуть, синильная кислота и др. Физико-химические свойства, воздействие на организм человека, возможность адаптации, защита человека от его воздействия (желательно с презентацией).

Экстремальные ситуации аварийного характера на авиа- ж/д и водном транспорте (желательно с презентацией).

Действия при неизбежном столкновении автомобиля и после аварии.

Аварии на коммунальных системах жизнеобеспечения.

Пожарная безопасность. Основные правила безопасности. Первичные средства пожаротушения. Правила поведения при пожаре (желательно с презентацией).